усі новини користувачів
Назар
лист про лікаря Драгана
23.03.2010
Добрий день дорога редакція газети "Місто" ! Пише вам постійний читач Назар Федорович Олянський з міста Полтави. У своєму листі, який я надіюсь надрукуєте, я хочу розповісти про лікаря -фітотерапевта Олександра Григоровича Драгана, який очолює Флоринський лікувально – оздоровчий "Будинок милосердя" імені преподобного Агапіта Печерського та є понад 10 років, редактором православної безкоштовної газети "Слово- Боже - УПЦ". Мене цей лікар Олександр Драган , без перебільшення людина безкорислива, порядна, з великої літери, чуйна, скромна - у прямому розумінні цього слова поставив на ноги , повернув з «того світу». Чотири роки назад я потрапив у страшну аварію. У той день, мені потрібно було відвести звіт у податкову інспекцію. Я на дорозі зупинив машину. Водій не справився із керуванням і перевернувся; внаслідок чого я отримав ушкодження хребта, струс головного мозку, і як результат, інвалідність на довгі роки. Я був прикутий до ліжка; не міг поворухнути, ані ногами тим паче р ук ами. Від тривалого перебування у ліжку у мене почалися атрофіруватися м ’ язи ніг, рук. Пролежні теж давали про себе знати. Дружина з якою я був у шлюбі 14 років мене покинула. (кому потрібен у хаті інвалід? І я її не осуджую ) Пишу правду бо у мене виникали думки покінчити життя самогубством. Одного разу листоноша дала мені прочитати газету , у якій було надруковано лист - подяку на адресу Олександра Драгана. Там жіночка писала, що у неї був спондильоз і вона не могла ходити рівно, а лише згорбившись. Тільки Драган її вилікував. Одразу я написав листа до Драгана О., через декілька днів від нього отримав листа у якому він написав, що декілька днів буде у нашому місті Полтава у Єпархіальному управлінні по справам редакції. Коли Олександр Григорович приїхав у наше місто, то він одразу мені зателефонував і ми домовились про зустріч. Побачивши його я одразу зрозумів, що він мені допоможе. Я повірив йому , бо він дав мені надію. Його погляд, уміння спілкуватись з людьми давали шанс на одужання. Поклавши мене на пол він уважно оглянув хребет. Після першої процедури , я міг вже самостійно сидіти , і відчував , як стали гарячими мої ноги. Це так кров інервувала. Разів 4 він мене у буквальному ро з умінні слова "складав" , переробляв. Уже після третьої процедури , я зміг самостійно пересуватись тримаючись за табуретку по квартирі. Через 2 місяці , я уже сам поїхав до Олександра Григоровича Драгана у село Флорино, Бершадського району Вінницької області. У день мого приїзду у нього біля воріт стояло біля 15 машин. Люди були навіть із Білорусії, Прибалтики, Росії, Молдови. Мене лікар Драган впізнав, і у кутку показав мені милиці, які йому на радощах залишають люди. Я йому хотів подарувати новеньку машину, але він відмовився. Давав 1000 доларів, але він не взяв, і сказав, якщо я буду наполягати, то він викличе міліцію. Я дуже вдячний Олександру Григоровичу, що повернув мене до життя. Нині я одружився другий раз. Моєю жінкою стала та сама поштарка, яка дала мені тоді ту газету. У нас народилася донька, моя втіха. Колишня жінка приходила і просила, щоб знову ми стали жити разом, але я відмовився. Нині м аю свій бізнес з продажу запчастин до машин. На днях я був у Бершаді , і мені сказали, що у Олександра Григоровича померла мати , і його дома не застав , а сусіди сказали, що він поїхав по справам до Шаргородського монастиря. Хочу через вашу газету висловити йому співчуття. Також хочу побажати йому щастя, добра. Нехай у нього ніколи не болять його золоті руки, і серце не знає втоми. Дякую, що прочитали мого листа і сподіваюсь, що надрукуєте. З повагою Назар Олянський місто Полтава.
Коментарі відвідувачів
Додати коментар
Вы так хорошо будете справляться со своими делами, что вам жаль будет, что они заканчиваются. Впрочем, хорошее настроение в честь выполненной задачи никуда от вас не уйдет.
