Хто такі «автономи»

Вперше, 4 червня, – маршем проти т.з.деградації. У понеділок, 14 червня, - акцією „Проти міліцейського свавілля”. А 9 червня  вивісили банер на одному з перехресть міста до дня народження Дмитра Боровікова, якого вважають героєм нашого часу й ім»ям якого, до речі, пробували навіть «перейменувати» (замалювати фарбою) вулицю Шолома Алейхема.  Хто такий той Боровіков, більшість вінничан – і гадки не має, як і про саму «чорну молодь». Інтернет видає роз”яснення – російський неонацист, один із засновників БТО (бойова терористична організація -ред.) і футбольного хуліганського угруповання Mad Crowd, вбитий оперативниками Санкт-Петербургу у травні 2006 року. За офіційною версією: Боровіков під час затримання вихопив  ніж, після чого оперативники застосували зброю. За неофіційною версією: Боровікова застрелили в потилицю...
А  Сергій Сидорук, активіст руху Автономного Спротиву, каже, що вони нічого незаконного не роблять. У їх русі з 20 активістістів. Каже, що є і співчуваючі.
- Так що у вас за організація?
- Автономний рух або Автономний спротив. Він не тільки у Вінниці, вже рік-півтора. Дуже поширений в  Європі. Це молодь, яка не підтримує зв”язку з іншими партіями чи організаціями. Вважаємо, що різні політсили, які є в Україні, не несуть в собі  ідей, про які говорять, тобто не підтримують звичайних людей.
-Спротив саме чому?
- Ми проти продажної влади, політиків, проти свавілля міліції...
-А за кого ви тоді?
-Ми самі по собі. Звичайні люди, які реагують на неправду чи незаконні дії.
- Але кажуть, що ви працюєте спільно зі „Свободою”…
- Ні. У „Свободи” своя ідея, своя програма, свої справи. Все своє....
-Ваш останній мітинг проти педофілів  був якийсь всеоб”ємний: і проти наркотиків, і за «білого-тверезого», і вимагали відставки деяких керівників...
- Це був марш проти деградації. Деградація – це те, що знищує людину фізично чи морально. Наприклад, педофілія – це  збочення. Також ми вважаємо, що деградація це і паління, і алкоголь, і наркотики. У нас є люди, які підтримують здоровий спосіб життя. Є організація „Грань”,  її спрямування – спорт, здоровий спосіб життя. Тому ми й вийшли проти всього і об”єднали.
- Ви думаєте, що керівництво телестудії  і управління освіти справді винні у ситуації з педофілом?
- Я не кажу, що вони винні.  Ми кажемо, що це є халатність.
- Зі скінхедами ви не пов”язані?
- У нас в Вінниці їх і немає як субкультури. Ми самі по собі і не спілкуємось з іншими субкультурами.
- А стосунки з міліцією у вас які?
- Якщо міліція добре себе поводить – то добрі. Якщо міліція починає якісь протизаконні дії, то ми це якось висвітлюємо, щоб люди бачили.
- Сайт „Реактор” – ваш?
- Цей сайт загальноукраїнський, на ньому присутні усі автономні групи з усіх міст України.
- Саме на „Реакторі” було розміщено відео, як на виборах кидали якусь пляшку та залили фарбою громадську приймальню Януковича, що була на „Хіміку”. То також ваше?
- Нам це приписали, як  політичний заказ. Але потім сказали, що це були люди Юлії Тимошенко. Нас одразу усіх підняли: де ви були... То були не наші дії. Вона як раз в цей день, здається, приїжджала. І вони  зам”яли цю справу.
- А як батьки ставляться до вашого трохи незвичного захоплення?
- З розумінням. Ми ж нічого не робимо протизаконного. В моїх діях немає нічого такого, що могло б шокувати батьків чи громадськість.
- Кожна організація існує на якісь гроші. На чиї гроші існуєте ви?
-У нас немає спонсора. Самофінансування. Кажуть, що таке неможливо, вам хтось платить. Ми вкладаємо свої гроші. Люди ж усі працюють, хто вчиться – трошки стипендії вділяє. Багато нам грошей не треба. У нас немає оркестрів, ми не використовуємо техніку. Прапори робимо самі, банери – також самі, зі звичайної тканини. Банер коштує десь гривень 20, за ці гроші можна зробити навіть два чи три банери.
- Хто ви за професією?
- Кухар.
- Працюєте за професією?
- Ні, не за професією. Зараз тяжко і роботу знайти, і часу відбирає багато. Якщо працювати за професією - не буде часу на такі дії. Скажемо так: повністю віддаюсь громадській діяльності.
-У Вінниці вже були організації, та ж УНА-УНСО, які про себе гучно заявляли подібним мітингами, але через декілька років від них не залишилось нічого…
- В УНСО було, здається, три чоловіки. Вони розпались. Ми не можемо розпастися, ми не є організація, у нас немає ні фінансування, ні лідера, який зверху нам щось говорить.