Як правильно подавати записки „за здравіє” та „за упокій”
22.01.2010
Як тривога – то до Бога. Цю приказку народ вигадав не дарма, адже ми часто згадуємо про потреби нашої душі тільки тоді, коли навалюється купа проблем, погіршується здоров’я або втрачаємо близьких людей. Саме в такі хвилини віруючій людині хочеться піти до церкви, помолитися, запалити свічку чи замовити молебень.
Процедура останньої насправді не така проста, як здається на перший погляд: прийшов, назвав, за кого молотися, записали і будь здоров. Виявляється, треба знати ще й певні правила цієї душевної справи.
— Людина, за здравіє чи за упокій якої замовляють молебень, повинна обов’язково бути хрещеною, — розповідає єпископ Київського патріархату Владика Онуфрій. – Взагалі, сутність молебню за здравіє полягає не лише в молитві за фізичне здоров’я людини, а й за духовне. Ім’я такої особи слід писати у родовому відмінку. Якщо одним іменем можуть називатися як чоловік, так і жінка, наприклад – Валентина чи Валентин – то треба вказувати стать. Коли в родині кілька однакових імен, їх бажано не писати підряд, а чергувати з іншими.
Що стосується заупокійних молитов, як зазначає владика, то церква молиться за тих людей, які „донесли свій хрест”, тобто померли власною смертю. За самогубців молебні не правлять. Хоча, є винятки:
— Не завжди, коли у свідоцтві про смерть написана причина – „самогубство”, це є так. Буває, такі люди йдуть з життя за нез’ясованих обставин: скажімо, у них зламані ребра, на тілі є синці, що свідчить про насильницьку смерть, — продовжує духівник. – При таких суперечливих ситуаціях для духовного розслідування збирається спеціальна комісія у складі правлячого архієрея, парафіяльного священика, благочинного та родини померлого. Після спільної розмови робиться висновок і письмовий дозвіл на молитву.
Якщо людина справді вчинила самогубство, рідним чи близьким не варто це приховувати. Священику гріха не буде, якщо він молиться, не знаючи всієї правди... До речі, за людей, які вчинили самогубство, священики моляться у поминальну суботу, що напередодні свята Трійці.
Духівники також постійно моляться і за живих, які, хоч і були хрещеними, але не вірують.
За спостереженнями владики, найбільше молитов замовляють люди саме за здоров’я та благополуччя.
Чимало звертається студентів напередодні навчання та сесій – за молитвою „перед початком доброї справи”, а також після успішної здачі навчальної програми – із молитвою вдячності.
Не є секретом, що замовлення молебню не безкоштовне. Але, якщо людина не може на даний момент дозволити собі заплатити хоч і символічну суму, їй відмовити не мають права. Принаймні так повинно бути.
— Навіть якщо в людини нема грошей, їй обов’язково підуть назустріч і молитимуться.
Взагалі, плата за молитву мінімальна: так, молитва за здоров’я коштує одну гривню, а молебень – ціла служба – п’ять. Проте кожна церква і її релігійна община визначає свою ціну. Але то все є добровільним, тому що церква – не магазин, — каже владика. – Та буває всяке, коли люди лукавлять: приходять до церкви напідпитку, а добротно вдягнені починають жалітися, що не мають коштів.
Та як би там не було, ходити у церкву варто не лише в „екстрених” випадках, адже доглядати свою душу треба так само ретельно, як і підбирати щоденний одяг, бо ж, як відомо, не він прикрашає людину. А її вчинки. Як кажуть, „за ділами” судитимуть.
— Людина, за здравіє чи за упокій якої замовляють молебень, повинна обов’язково бути хрещеною, — розповідає єпископ Київського патріархату Владика Онуфрій. – Взагалі, сутність молебню за здравіє полягає не лише в молитві за фізичне здоров’я людини, а й за духовне. Ім’я такої особи слід писати у родовому відмінку. Якщо одним іменем можуть називатися як чоловік, так і жінка, наприклад – Валентина чи Валентин – то треба вказувати стать. Коли в родині кілька однакових імен, їх бажано не писати підряд, а чергувати з іншими.
Що стосується заупокійних молитов, як зазначає владика, то церква молиться за тих людей, які „донесли свій хрест”, тобто померли власною смертю. За самогубців молебні не правлять. Хоча, є винятки:
— Не завжди, коли у свідоцтві про смерть написана причина – „самогубство”, це є так. Буває, такі люди йдуть з життя за нез’ясованих обставин: скажімо, у них зламані ребра, на тілі є синці, що свідчить про насильницьку смерть, — продовжує духівник. – При таких суперечливих ситуаціях для духовного розслідування збирається спеціальна комісія у складі правлячого архієрея, парафіяльного священика, благочинного та родини померлого. Після спільної розмови робиться висновок і письмовий дозвіл на молитву.
Якщо людина справді вчинила самогубство, рідним чи близьким не варто це приховувати. Священику гріха не буде, якщо він молиться, не знаючи всієї правди... До речі, за людей, які вчинили самогубство, священики моляться у поминальну суботу, що напередодні свята Трійці.
Духівники також постійно моляться і за живих, які, хоч і були хрещеними, але не вірують.
За спостереженнями владики, найбільше молитов замовляють люди саме за здоров’я та благополуччя.
Чимало звертається студентів напередодні навчання та сесій – за молитвою „перед початком доброї справи”, а також після успішної здачі навчальної програми – із молитвою вдячності.
Не є секретом, що замовлення молебню не безкоштовне. Але, якщо людина не може на даний момент дозволити собі заплатити хоч і символічну суму, їй відмовити не мають права. Принаймні так повинно бути.
— Навіть якщо в людини нема грошей, їй обов’язково підуть назустріч і молитимуться.
Взагалі, плата за молитву мінімальна: так, молитва за здоров’я коштує одну гривню, а молебень – ціла служба – п’ять. Проте кожна церква і її релігійна община визначає свою ціну. Але то все є добровільним, тому що церква – не магазин, — каже владика. – Та буває всяке, коли люди лукавлять: приходять до церкви напідпитку, а добротно вдягнені починають жалітися, що не мають коштів.
Та як би там не було, ходити у церкву варто не лише в „екстрених” випадках, адже доглядати свою душу треба так само ретельно, як і підбирати щоденний одяг, бо ж, як відомо, не він прикрашає людину. А її вчинки. Як кажуть, „за ділами” судитимуть.
Ірина КУПЕЦЬКА
На цю ж тему:
- На ЗНО – у 49 років- Хто такі «автономи»- Секретна банківська «зброя»- У вінничанина Леоніда Білоуса смородина розміром з 5 копійок- "Базар-вокзал" по-вінницьки
- На ЗНО – у 49 років- Хто такі «автономи»- Секретна банківська «зброя»- У вінничанина Леоніда Білоуса смородина розміром з 5 копійок- "Базар-вокзал" по-вінницьки
Коментарі відвідувачів
|








Сегодняшний день предоставит вам большие возможности по вложению средств в дело. Но будьте бдительны, среди них вам могут встретиться новые Хопры и прочие МММы.
