Кшиштоф Свідерек обожнює млинці з маком

У лютому цього року у Вінниці запрацювало довгоочікуване польське консульство. Як
зізнається тепер генеральний консул пан Кшиштоф Свідерек, років вісім тому й не сподівався, що працюватиме у місті над Бугом... А тепер, щодня йдучи на роботу у центрі Вінниці, планує найближчим часом об’їздити усі визначні місця нашого краю.
- Як Ви прийшли у дипломатію?
- Народився у Нижній Селезії, поряд із Вроцлавом, де закінчив початкову школу. Потім була
одна з найцікавіших середніх шкіл, з авіаційним уклоном - у Вроцлаві. Тоді й почався у
моєму житті мандрівний напрямок... Отримав вищу освіту за кордоном, закінчив аспірантуру.
Далі займався промоцією Польщі – знайомив різні країни з польською наукою, культурою,
винаходами,  продукцією, яка вироблялася у Польщі. Обмін досвідом, традиціями, зустрічі, – починали з малого і врешті дійшли до великого!
 І потім розпочався новий етап у моєму житті – праця на дипломатичній службі.
-  Консульство Польщі у Вінниці давно планувалося?
- У 2002 році під час мого офіційного візиту пан Домбровський, який тоді був мером заявив
про бажання місцевої влади відкрити у Вінниці генеральне консульство Польщі. Я тоді сказав, що це практично неможливо. Адже тоді ми займалися будівництвом двох генеральних консульств – у Луцьку і в Одесі. Але, як бачте, на щастя, все змінилося.
- Чи довелося бувати у Вінниці раніше?
- Так, і не раз. Оскільки у 1999-2003 роках працював  консулом у генеральному консульстві  в м.Києві, тож часто їздив по різним областям, у тому числі вінницькій... Взагалі, завжди отримую найбільше вражень та задоволення від зустрічей та спілкування з людьми! У Вінниці люди дуже приємні і добрі, відкриті – хочеться зробити для них все. А ще, коли згадуєш якийсь край, перше, що спадає на думку – визначні  пам’ятки.
Особливо подобається, що на території Поділля їх дуже багато. Замки у Тульчині, Немирові, Тиврові, прекрасні та величні костели, старовинні забудови... При згадці про Вінницю одразу спадає на думку зустріч Петлюри з Пілсудським, що відбулася у місті. У вас насправді багато цікавих історичних місць.
- Що подобається у роботі?
- Усе! Кожен консул любить свою справу і всі її напрямки. Дуже важливі і делікатні моменти – прийняття документів від осіб, які мають польське походження, вирішення ряду юридичних, правових питань...
- За батьківщиною сумуєте?
- Звісно, але, маючи доступ до польського телебачення і преси, і завдячуючи візитам польських делегацій до консульства, я особливо не відчуваю, що виїхав з країни. Так, рідні й близькі, у тому числі й батько з братом, залишилися у Польщі. Але я сам вибрав роботу, за покликанням. 
- Жінки наші вам подобаються?
- Так, адже слов’янки завжди були гарними! А ще до вподоби жінки Латинської Америки.       У Болівії, особливо у Санта-Крус-де-ла-Сьєрра вони дуже цікаві і красиві. Недарма слов’янки та латино-американки найчастіше перемагають на конкурсах краси.
- Як відпочиваєте від роботи?
- Важко сказати,чи маю на відпочинок багато часу. Адже, якщо консульська робота подобається, вона триває 24 години на добу. А відпочивати люблю активно, у русі. Хочу більш детально ознайомитися з Україною, з її цікавими місцями. Мої колеги, маючи кілька вихідних, виїжджають хто у Кам’янець-Подільський, хто в Одесу, Чернівці, Брацлав, Тульчин... Найголовніше моє хобі – це мандри. Побував вже в 94 країнах світу– як по роботі, так і на відпочинку. Подобається вивчати культуру, побут представників різних національностей, знайомитися з цікавими людьми... Адже, це постійне інвестування в себе, у свій розвиток. Чим більше людина навчається, тим  для неї краще, тим більше нових завдань вона для себе ставить. Тоді з’являються питання щодо власної національної самоідентифікації. Тоді розумієш і відчуваєш як любиш свою рідну державу, свою маленьку батьківщину.
- А як, щодо позасмагати на морському пляжі?
- Можна, але тільки пару годин! Дуже люблю Мертве море, хоч давно там не був.                    А найглибше озеро Байкал частково обійшов пішки. Люблю бувати на місцях-піках: скажімо, у найвищій, найнижчій точках... Хочу побувати у Гайдамацькому яру на Вінничині, та поплисти порогами Південного Бугу – єдиної не лише в Україні, а і в Центральній Європі річки, де пороги збереглися у своєму незміненому природному стані.
- Ведете здоровий спосіб життя?
- Намагаюся. Палити ще не навчився.
- Під час мандрів країнами, яка кухня сподобалася найбільше?
- Скрізь є своя чудова особливість – тільки треба знайти щось улюблене для себе. Польська – само собою, бо ж рідна. А ще, дуже подобається українська кухня. Борщ з пампушками, вареники - дійсно супер! А найбільше мене завжди вражала така ваша страва, як млинці       з маком – вони надзвичайні! Бувають з вишнею, творогом, але з маком більше ніде не зустрічав. А ще, якось довелося куштувати вареники з маком, приготовані на пару – теж дуже смачно!.. Дуже цікава й китайська кухня, бразильська, болівійська, а також італійська та французька. І безумовно – аргентинський стейк!
- Автомобіль водити подобається?
- Так. Люблю такі машини, які не ламаються – марка великого значення не має. Починав їздити на маленькому польському Fiat 126p. Йому вже 30 років – залишився вдома, як раритет. Кожен автомобіль для мене – така собі форма відпочинку, коли розумова праця змінюється фізичною. Їзда – наче маленька розвага, більше того, для мене – відпочинок. Зараз користуюся службовим автомобілем марки „Volvo”.
- Як вибираєте одяг?
- Виважено, але часто незаплановано. Купую те, що подобається, у чому добре почуваюся. Ніколи не одягну те, що хоча й модне, але не підходить мені.
- Яке найбільше досягнення у житті?
- Горджуся своїми щоденними успіхами. Усі великі справи складаються з маленьких. Думаю, усі наші досягнення ще попереду – ми всі нашляху до них.
- Що найбільше ціните у людях?
-  Передусім порядність, чесність і людяність – треба завжди бути таким, яким ти є насправді!


Досьє:
Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці пан Кшиштоф Свідерек
Хобі: подорожі, на його мандрівному „лічильнику” вже 94 країни світу!
Улюблені книги: люблю твори польських класиків – напр. Міцкевича, Сєнкевича, Реймонта.
Фільми: історичні, науково- популярні, і звичайно комедії. Захоплююсь грою Луї де Фінеса.
Люблю фільми польських режисерів А. Вайди та К. Зануссі.
Улюблений ресторан: «Феріде-Плаза», «Буржуй», «Спорт-тайм», «Старий замок», та «Гостинний пан», а також ті, де готують смачні страви польської кухні.