Життя в білих штанях – це не про Ріо-де-Жанейро

Художник Володимир Козюк побачив Південну Америку у… акварелі
Сантьяго, Вальпарасіо, Патагонія, Магеланів пролив, острів Святої Магдалени, Вогняна Земля, Фолклендські острови, Ушуайя, Аргентина, Ріо-де-Жанейро – весь колорит Південної Америки зможуть незабаром побачити  вінничани. А саме,  коли художник Володимир Козюк підготує  виставку фото та картин, зроблених та написаних під час і після своєї мандрівки країнами Латинської Америки.
Художник не планував цю мандрівку заздалегідь. Зізнається, що  поміняти морозні дні у Вінниці на яскраве сонце з іншої сторони планети вирішив раптово. Майже три тижні круїзу, розповідає художник, вразили його насиченим колоритом і зовсім іншим  життям.
-  Абсолютно усе вражало. Якось вранці вийшов на балкон у своїй каюті і побачив такий  пейзаж: засніжені гори, зелені ліси, а в  підніжжі – охайне містечко Ушуайя. І над ним пара – тому що з гір сходить холодний сніг і  тане просто на очах...
Синім  льодом вразили художника льодовики, які  сповзають у море. Сірі із жовтими квітами Фолклендські острови –  із закинутими старими кораблями біля берегів та смішними пінгвінами.
- Коли пропливали біля льодовику – було просто холодно, а за день перед цим – у Сантьяго плюс 40 градусів! – досі вражений Володимир Козюк. – Загалом зовсім незвідані, необжиті землі. Водоспади, сніги тануть, гори – ці пейзажі неможливо порівняти ні з чим! Колосальні враження!
- Надзвичайно фантастичне місце - острів Святої Магдалени. Пінгвіни, які там живуть, надзвичайно соціальні птахи. Щойно ми зійшли на берег, вони кинулися до нас, щось там «гиготіли», просили ласощів. А ми з собою мали печиво… Коли вони  граються між собою, перемовляються, то нагадують мені  гномиків…
Побував Козюк і у найпівденнішому місті світу – Ушуайя в Аргентині. Проїхався там найменшим потягом  у світі, який менший від  вінницького трамваю і ходить до Національного парку. 
- Надзвичайно цікаве місто – внизу, у підніжжя гір спекотно.  А трохи  вгору – і там уже люди катаються на лижах! Тож вражень дуже багато. Думаю викласти їх на картини з пейзажами. Є ідея спробувати використати і акварель, щоб передати  відчуття прозорості повітря…
Відзначив Володимир Козюк і архітектуру Буенос-Айреса:  будинки у стилі модерн, постмодерн, барокко, масштабні скульптури, яких і у Києві  не зустрінеш.
- Це суперсучасне місто.  Широкі вулиці, яких немає  у старій Європі. А навколо – прекрасні старовинні будинки. Тільки на одному з місцевих  старовинних кладовищ  більше скульптур, ніж у Вінниці та Києві разом узятих! А пам’ятники які масштабні – мармурова колона на якій розміщено 150 скульптур – кожна деталізована до найменших дрібниць. Вражаюче!
Ріо-де-Жанейро зустрів  мандрівників надзвичайно вологим повітрям. Таке враження, що  місто ніби погрузилося у теплу імлу. Навіть не туман, а напівпрозоре молоко, яке ховає гострі кути будівель.
- Насправді, Ріо – місто контрастів, - розповідає Володимир Козюк. – Вражаюча архітектура, тож ми ми пішки обходили майже усе старе місто. Але трошки брудне, багато безпритульних на вулицях. І це дивує. Здається, ніби у місті живуть лише надзвичайно багаті люди і - дуже бідні. Бувало, що сміття лежить просто посеред вулиці. Проте – дуже чисті парки. Там стоїть поліція, територія парків огороджена. А виходиш звідти –  інший світ!
Ріо – це дійсно те місто, де варто побувати, зізнається Козюк. Але відома мрія Остапа Бендера про білі штани з туфлями  та солом’яного капелюха – не більше ніж мрія. Навіть  більше: гіди не рекомендують туристам заходити у певні квартали, бо шансів вийти звідти цілими  надзвичайно мало.
- Якщо говорити про Аргентину і Чілі – там дуже привітні люди, - каже художник. – Справжня атмосфера Латинської Америки: усміхнені люди, приємні кафе, танці, музика. Те, чого чекали від Бразилії, побачили в  Аргентині у Сантьяго. Ввічливе відношення до туристів. Продавці не обраховують у магазинах.
Втім, Латинська Америка, насправді, саме така, якою її уявляють – таємнича, невідома, зі своєю незрозумілою європейцям культурою та звичаями. А побачити її краєвиди можна як у  «Місті», так і  на персональній сторінці Володимира Козюка у мережі Yandex.ru.