ЇХНЯ ХАТА СКРАЮ…
01.02.2012
На далекій Камчатці гуцули миють золото, харків'яни вчать аборигенів танцям, а вінничани - торгують ікрою
Якщо доля закинула вас навіть на самий край планети - не скигліть. Озирніться - там повно нашого брата, а значить - не пропадете. На півострові Камчатка українці успішно ріжуть хвости лососю, торгують простроченою ікрою і навіть сидять на російських золотих запасах. Ніде наша не пропадала!
Дома гріє сонце, а на Камчатці - гроші
У кутку кабінета Петра Буланного лежить булава, на шафі - зливки дорогих металів. Петро Васильович - начальник поважної на півострові контори "Камчат-Геологія". Чоловік родом з Гуляй-Поля Запорізької області. Про рідні краї йому нагадує село Запоріжжя. Уявляєте, є таке на Камчатці.
- Ваши быстро здесь приживаются, начальниками большими становятся, - заздрить росіянин Олександр.
- А хто вам не дає?! - парирує інший острівний бос Орест Михайлович. Мешканець карпатського села свого часу мив золото лотком, сьогодні відає артіллю золотошукачів. На Далекий Схід перетягнув не одну тисячу земляків.
- Росіяни - ледацюги! А добувати золото - то не для слабаків, - запевняє Орест.
На каву до українця заходить змучений з виду дідок. Це - Всеволод Войтович, він родом із Житомирщини. В радянські часи керував копальнею, де від антикомуністичних настроїв "лікували" Василя Стуса.
- Орест, угости старика рыбкой, на праздник бы поесть, - по-приятельськи звертається Всеволод до Ореста. Той земляку не відмовляє.
- Я його часто вмовляю їхати доживати віку в Овруцький район, там в нього хата залишилась. Але боїться старий, що в Україні не зможе отримувати пенсію з російського бюджету.
- Законы у вас там в Украине непонятные, - кидає незадоволено пан Войтович.
До речі, на Камчатці процвітає культурна українська автономія, але Орест Михайлович в її ряди ні ногою. Бо керівництво діаспори пропагує об’єднання з Росією.
Ікру - в землю, рибу - ведмедям
Українцями переповнений і рибний ринок у Петропавловську-Камчатському. З-за гір червоної риби і відер з ікрою, почувши українську, насторожено виходять кілька продавців.
- Та я ж з Хмільника! - молодий хлопець витягує долоню з теплих рукавиць. - Но о рыбе и икре даже не спрашивайте. Интервью на эту тему не даем.
По кутках ховаються і решта торговок. Про якість "червоного золота" тут говорити не люблять.
Дома гріє сонце, а на Камчатці - гроші
У кутку кабінета Петра Буланного лежить булава, на шафі - зливки дорогих металів. Петро Васильович - начальник поважної на півострові контори "Камчат-Геологія". Чоловік родом з Гуляй-Поля Запорізької області. Про рідні краї йому нагадує село Запоріжжя. Уявляєте, є таке на Камчатці.
- Ваши быстро здесь приживаются, начальниками большими становятся, - заздрить росіянин Олександр.
- А хто вам не дає?! - парирує інший острівний бос Орест Михайлович. Мешканець карпатського села свого часу мив золото лотком, сьогодні відає артіллю золотошукачів. На Далекий Схід перетягнув не одну тисячу земляків.
- Росіяни - ледацюги! А добувати золото - то не для слабаків, - запевняє Орест.
На каву до українця заходить змучений з виду дідок. Це - Всеволод Войтович, він родом із Житомирщини. В радянські часи керував копальнею, де від антикомуністичних настроїв "лікували" Василя Стуса.
- Орест, угости старика рыбкой, на праздник бы поесть, - по-приятельськи звертається Всеволод до Ореста. Той земляку не відмовляє.
- Я його часто вмовляю їхати доживати віку в Овруцький район, там в нього хата залишилась. Але боїться старий, що в Україні не зможе отримувати пенсію з російського бюджету.
- Законы у вас там в Украине непонятные, - кидає незадоволено пан Войтович.
До речі, на Камчатці процвітає культурна українська автономія, але Орест Михайлович в її ряди ні ногою. Бо керівництво діаспори пропагує об’єднання з Росією.
Ікру - в землю, рибу - ведмедям
Українцями переповнений і рибний ринок у Петропавловську-Камчатському. З-за гір червоної риби і відер з ікрою, почувши українську, насторожено виходять кілька продавців.
- Та я ж з Хмільника! - молодий хлопець витягує долоню з теплих рукавиць. - Но о рыбе и икре даже не спрашивайте. Интервью на эту тему не даем.
По кутках ховаються і решта торговок. Про якість "червоного золота" тут говорити не люблять.
Олег Єрофеєв
![]() |
На цю ж тему:
- Недитяча робота дитячих омбудсменів- Вінничанка - у фіналі "Євробачення"- Своего домашнего хорька винничанин назвал Баксом- У «Народній зірці» засвітилися 11 вінничан- Дар”я пише вірші про Україну
- Недитяча робота дитячих омбудсменів- Вінничанка - у фіналі "Євробачення"- Своего домашнего хорька винничанин назвал Баксом- У «Народній зірці» засвітилися 11 вінничан- Дар”я пише вірші про Україну




Вы так хорошо будете справляться со своими делами, что вам жаль будет, что они заканчиваются. Впрочем, хорошее настроение в честь выполненной задачи никуда от вас не уйдет.
