Перший рік медичної реформи: без грошей бюджетних і з допомогою бізнесу

На Вінниччині проходить експеримент. Медична реформа в Україні розпочалась з пілотного проекту у Донецькій, Вінницькій і Дніпропетровській областях. Суть проекту в тому, щоб запровадити абсолютно нову систему надання медичних послуг. Так, первинна медична допомога буде надаватися у створених амбулаторіях загальної практики сімейної медицини. Якщо потрібне лікування у стаціонарі - для цього наявні районні лікарні перепрофілюють у лікарні планового лікування. А для отримання екстреної і висококваліфікованої допомоги (хірургічні операції, пологи тощо) створять госпітальні округи. Експеримент проходить у три етапи і розрахований на кілька років. Минув рік з початку впровадження проекту на Вінниччині.
Що вдалось зробити за цей час і як це проводити реформу без фінансової підтримки з боку держави, "МІСТУ" розповіла заступник голови облдержадміністрації Любов Спірідонова.
- Любове Михайлівно, вже минув рік з початку впровадження медичної реформи в області, чого за цей час удалось досягти?
- За перший рік проведення реформи ми ставили завдання реформувати первинну ланку системи охорони здоров'я - амбулаторії сімейного лікаря, фельдшерсько-акушерські пункти. В області створили 27 центрів з надання первинної медико-санітарної допомоги населенню. Сьогодні більше 300 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів. - Авт.) відремонтовані, вирішено питання забезпечення їх гарячою водою. Матеріально і технічно зміцнились близько 60-ти лікарських амбулаторій.
- А скільки ФАПів закрили?
- У нас, у Вінницькій області, функціонує 930 фельдшерсько-акушерських пунктів. Незважаючи на те, що ФАП організовується у населеному пункті, де більше 300 осіб, у нас є багато ФАПів там, де живе і до 100. Але позиція обласної державної адміністрації залишається незмінною: сьогодні залишаємо ФАП у кожному населеному пункті, де він був. Немає ФАПів лише на тих територіях, де немає медичного працівника. Що стосується амбулаторій сімейного лікаря, то будемо розвивати саме цю інфраструктуру. В усіх населених пунктах, у яких проживає більше 1500 людей, будемо створювати лікарські амбулаторії. Так, за рік, який минув, ми близько 10 ФАПів перепрофілювали у лікарські амбулаторії. Крім того, переформатували із 40 дільничних лікарень - 28. Ще 12 - у процесі реформування. З цих 40 жодна дільнична лікарня не закрита.
- А лікарів скорочували у зв'язку з реформуванням?
- Ми дуже обережно підходимо до кадрового потенціалу охорони здоров'я. І ні для кого не секрет, що незважаючи на те, що маємо свій власний медуніверситет, хороший університет, все-таки залишається кадровий голод для сільської охорони здоров'я.
- Питання стосовно коштів, призначених на реформу. Наскільки мені відомо, минулого року із державного бюджету грошей не виділяли взагалі?
- Справді, у 2011 році ми абсолютно всі структурні зміни проводили за рахунок власних коштів. Якщо підсумувати фінансові ресурси, то протягом року більше 20 млн. грн. з різних джерел було перенаправлено на розвиток первинної ланки охорони здоров'я. Велика сума пішла від установ, організацій, підприємств і бізнесу. Частина понадпланових надходжень була перенаправлена райрадами на розвиток первинної ланки. Ще один ресурс - це реформування дільничних лікарень. На 1 січня 2011 року у нас функціонувало 40 дільничних лікарень. Це ті лікарні, які перестали нести навантаження як медичні заклади, а перетворились на соціальні. Тому на базі цих лікарень були створені лікарські амбулаторії загальної практики сімейної медицини із денним стаціонаром. Якщо дільнична лікарня обходилась майже у 2 млн. грн., то лікарська амбулаторія буде обходитись в 1,2-1,5 млн. грн. Ще одне джерело: об'єднавши зусилля і кошти районних бюджетів й обласного бюджету, ми закупили 53 автомобілі для сільської охорони здоров'я.
- У цьому році держава вже буде допомагати матеріально?
- У державному бюджеті на 2012 рік на реформування медичної галузі у Вінницькій області закладено 189 млн. грн. Тому ми з надією дивимось у завтрашній день.
- Ви казали, що бізнес укладав гроші у проект? Що це за бізнес?
- Керівництво районів зверталось до всіх бізнесових підприємств, які працюють на їх території, щоб вони допомогли, по мірі можливості, хто чим може: провести будівельні роботи, закупити матеріали. А от у Вінницькому районі пішли таким шляхом: за кожною лікарською амбулаторією та фельдшерсько-акушерським пунктом закріпили депутатів райради, керівників підприємств.
- Цього року, маючи підтримку з державного бюджету, підприємців про допомогу просити вже не будете?
 - Підприємців ми завжди просимо, тому що система охорони здоров'я є дуже затратною. І ні для кого не секрет, що вона фінансується тільки на 40-50% від загальної потреби. Найбільша проблема системи охорони здоров'я у тому, що 85%, а у деяких районах до 90% коштів, виділених на систему охорони здоров'я, йде на заробітну плату, захищені статті. Але цього року ми плануємо частину коштів направляти на закупівлю нового обладнання та на забезпечення транспортом сільської медицини.
- Пацієнти вже встигли відчути на собі перші наслідки реформи, коли замість педіатрів їм довелось йди до сімейного лікаря. Звучать скарги, в першу чергу, від батьків, що ці лікарі недостатньо кваліфіковані, аби працювати з дітьми...
- До обласної державної адміністрації за півроку не надійшло жодного звернення, яке б стосувалось поганої кваліфікації сімейного лікаря. Те, що питання це обговорюється і громадськістю, і серед лікарів - це правда. Ви розумієте, що для педіатра робота з маленькими дітьми звична, а якщо людина із терапевта перекваліфікувалась на сімейного лікаря, звичайно, їй складніше працювати з маленькими пацієнтами. Не тому, що вона непрофесійна, а тому, що існує психологічний бар'єр. Але якщо подивитись по структурі, скільки у нас перекваліфіковано педіатрів у сімейних лікарів і скільки перепрофільовано терапевтів у сімейних лікарів, то на кожній дільниці є люди, які мають спеціалізацію педіатра. Звичайно, колишні терапевти і колишні педіатри консультуються один з одним. Але згодом цей психологічний бар'єр перестане існувати. Хоча рішення існує, і воно виписане сьогодні у законі про пілотні регіони: на великих дільницях дозволено залишити вузькопрофільних спеціалістів-консультантів.
- Другий етап реформи почнеться вже з 2012 року?
- Другий етап повинен початися у кінці 2012 року. Триває підготовчий період до другого етапу. Нам потрібно передати всі комплекси, приміщення, обладнання в районах у власність територіальних громад. А це процедура не проста, ці рішення повинні ухвалити районі ради, вони мають провести інвентаризацію майна. Це - суто технічна робота. А уже у 2013 році буде ухвалене рішення про госпітальні округи.
- Які ще зміни будуть цього року?
- З 2012 року швидка медична допомога всієї області стане єдиним структурним підрозділом. Буде створений єдиний диспетчерський центр, який буде приймати виклики. Тоді вже не буде мати значення, до якого району відноситься населений пункт, де живе пацієнт. Взагалі медичну реформу ми проводимо з єдиною метою: наблизити і поліпшити надання медичної допомоги. Тому хочемо зробити додатково майже до 100 пунктів тимчасового базування швидкої допомоги при лікарських амбулаторіях, щоб швидка допомога могла забезпечити допомогою навіть найвіддаленіші населені пункти Вінницької області.