Дохазяйнувалися…Або з історії одного заводу

     Однак усі вони поєднані чорною ниткою безгосподарності та безвідповідальності керівників, байдужістю чиновників і нахабністю рейдерів. Підшипниковий, Ламповий, Електротехнічний заводи, завод «Термінал», швейна фабрика «Вінничанка» – це далеко не повний перелік промислових китів Вінниччини, котрі загинули лише протягом останніх кількох років. Можливо, так само закінчилася би й історія ще одного підприємства, якби у 1999 році Законом України його не внесено до Переліку об’єктів права державної власності, що  не підлягають приватизації.
     Між життям і смертю ось уже дев’ятий рік перебуває Калинівський експериментальний завод по фракціюванню олії та жирів (Калинівський ЕЗФОЖ), державний фінансовий аудит якого провели працівники відділу аудиту у сфері державної та комунальної власності КРУ у Вінницькій області на початку цього року. Досліджувалася діяльність Підприємства за період 2007 – 2009 років.
     У травні 2002 року Господарський суд Вінницької області на підставі позовної заяви одного із кредиторів Підприємства – Акціонерного банку «Еталон» (м. Київ) – прийняв рішення про порушення провадження у справі про банкрутство Калинівського ЕЗФОЖ.
     За період 2007 – 2009 років жодна гривня не була спрямована Підприємством на відновлення платоспроможності чи реанімування виробництва. Згідно з аналізом аудиторів, основними джерелами доходів є надходження від операційної оренди та реалізації оборотних засобів і готової продукції. Зрозуміло, що за таких умов самотужки вибратись із боргової ями Калинівському ЕЗФОЖ  навряд чи вдасться. А тим часом кредиторська заборгованість зростає, мов на дріжджах. Порівняно з 2007 роком вона збільшилася майже на 298 тис. грн. і станом на 31.12.2009 становила 9 млн. 844 тис. грн.
     Водночас Підприємство майже не проводить претензійно-позовної роботи стосовно дебіторів, що стало наслідком її безнадійності на 1 млн. і майже 300 тис. грн. Задоволений судом, поданий підприємством один цивільний позов на 1,5 тис. грн., невиконаний, через визнання боржника банкрутом.
     Незважаючи на користування земельними ділянками загальною площею майже 100 га, Підприємство не має правових документів на їх використання, при цьому йому нараховується земельний податок, сума якого за 2007 – 2009 роки склала  260 тис. грн.
     Калинівський ЕЗФОЖ уже дев’ять років, як не працює. На підприємстві відсутня технічна документація, виробничі схеми та первинні документи, призначені для обліку наявності, контролю за збереженням і станом об’єктів протягом терміну їхньої експлуатації, консервація виробничого обладнання не проведена. Як наслідок за 2007 – 2009 роки нараховано амортизацію у розмірі 735 тис. грн. на обладнання, яке фактично не працювало.
     Неналежний рівень внутрішнього контролю щодо стану збереження та використання активів Підприємства створює умови до їх незаконного відчуження, збільшення витрат на їх утримання. Підтвердженням цього є  відсутність трактора Т-150К балансовою вартістю майже 28 тис. грн., котрий навіть не був зареєстрований Підприємством в Інспекції державного технічного нагляду Вінницької облдержадміністрації, і на який щоквартально нараховувався податок з власників транспортних засобів, розмір якого за 2007 – 2009 роки склав 700 гривень.
     За такого стану речей логічно постають два  запитання: Хто винен? і Що роботи?
     На перше запитання – традиційна українська відповідь: «Петро киває на Івана, Іван киває на Степана…». Протягом досліджуваного періоду управління Калинівським ЕЗФОЖ здійснювали особи, призначені наказами Державного Концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості України – виконуючі обов’язки директора, без укладання з ними відповідних контрактів. У той час, як  статутом підприємства передбачено, що управління має здійснювати його керівник, відповідно із умовами контракту. З одного боку, відсутність контракту з керівником Підприємства позбавляє останнього відповідальності за прийняті управлінські рішення, з іншого – такі керівники просто не в змозі витягнути підприємство з боргової ями.
     Як рятувати становище? Аудитори радять розглянути можливість перепрофілювання Калинівського ЕЗФОЖ на виробництво сучасних видів палива й високооктанових кисневмісних добавок та не припиняти його діяльність. Залишається сподіватися, що Міністерство аграрної політики дослухається до наданих пропозицій і в країні на один знищений завод стане менше.