Особливості терактів в Україні: з кримінальним душком

Крім того, в травні 2009 року Служба безпеки України заявила, що запобігла спробі створення в Україні осередку міжнародної терористичної організації “Хізб ут-Тахрір”, яка заборонена у 29 країнах світу. Але прозвучала й інша інформація. Виявляється, за роки незалежності в Україні було скоєно 15 терактів. Ця цифра була озвучена почесним президентом Міжнародної громадської організації “Міжнародна антитерористична єдність” Василем Крутовим в зв’язку із вибухами у московському метро. Втім, далі самої цифри мова не пішла. Як терористичний акт були кваліфіковані і вибухи у вінницьких маршрутках. Саме у 2003 році, як писали газети „тероризм перестав бути темою новин звідкись з-за кордону. Він перетворився на кошмар власних вулиць”.
Силовикам дали три тижні, аби відновити і розробити програми для попередження і запобігання терактам в Україні. Ті „взяли під козирок” і гайда очищати столичне метро від стихійних торгівців.
При усій бурхливій „антитерористичній” діяльності уряду Україна не готова протистояти реальним терактам, каже директор центру політичного аналізу „Стратагема” Юрій Романенко.
- На всі події, які спричиняють жах і шок у громадян, влада постфактум імітує бурхливу діяльність. Реакція українського уряду не виходить за рамки існуючої моделі прийняття рішень.
Разом з тим, за словами експерта, в Україні наразі навряд чи існує загроза терактів проти влади і держави, як це відбувається у Росії. Також на думку Романенка, навряд чи можна стверджувати, що як партнер Росії наша держава стане мішенню для чеченських сепаратистів:
- Ні для кого не секрет, в тому числі і для спецслужб, що чеченські бізнесмени, які ведуть бізнес у Росії, і чеченські сепаратисти оселяють свою сім’ї саме в Україні. Україна давно стала місцем рекреації для цих людей, безпечною зоною і зручним місцем, з якого можна швидко і зручно виїхати в країни Європи, Близького Сходу або ж США. Тому розгортати якусь терористичну діяльність вони тут не будуть.
Можливо, тому політики майже відкрито називають протитерористичні заходи „перестраховкою”. Але теракти – це не тільки вбивчий виклик, кинутий державі. Це поняття набагато ширше. І вінницькі вибухи, смерті та поламані долі внаслідок тих страшних подій, це підтвердили доволі наглядно. Тероризм в Україні на 95% має кримінальний характер, зазначив Олександр Дічек, президент МГО „Міжнародна антитерористична єдність”. У що може вилитись цей „кримінальний характер” а іншими словами кримінальні розбірки? У вибухи в громадському транспорті, підпал магазинів, ринків... І від цього „доморослого” тероризму не застрахований ніхто.
В результаті вибухів у маршрутках дві людини померли, 28 отримали важкі травми.
В Україні при Службі безпеки є антитерористичний центр. Є закон про боротьбу з тероризмом. Є стаття 258  Кримінального Кодексу України - террористический акт. Втім, захисту українцям, постраждалим від терактів, очікувати немає від кого. З проханням прийняти закон про постраждалих внаслідок терактів - вінничани обходили безліч кабінетів. Цей „папірець” принаймні б визначив статус цих людей і гарантував би якусь допомогу на лікування та оздоровлення. Підтримати людей обіцяли народні депутати. Але два роки тому вінничани отримали відповідь, що такий закон... недоречний.
Серед внутрішніх чинників, які можуть спровокувати терористичні акти в Україні, експерти називають слабку і корумповану судову владу, внутрішньополітичну нестабільність, спроби посилити протистояння західного і східного регіонів України.


Довідка „МІСТА”
ЩО таке терористичний акт із ст. 258 ККУ
„Терористичний  акт,  тобто  застосування  зброї,  вчинення
вибуху,  підпалу чи інших дій,  які створювали небезпеку для життя
чи  здоров'я  людини  або  заподіяння  значної  майнової  шкоди чи
настання інших тяжких наслідків,  якщо такі  дії  були  вчинені  з
метою   порушення   громадської  безпеки,  залякування  населення,
провокації воєнного конфлікту,  міжнародного  ускладнення,  або  з
метою  впливу  на  прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій
органами державної влади  чи  органами  місцевого  самоврядування,
службовими особами цих органів,  об'єднаннями громадян, юридичними
особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних,
релігійних чи інших поглядів террориста,  а також погроза
вчинення зазначених дій з тією самою метою”