Чому й коли вінничанам прийдеться міняти телевізори?

Про наміри переведення аналогового телерадіомовлення на цифрове кожен з нас чув бодай раз. А питання вже стало нагальним: в останні дні 2009 року у Вінниці змонтовано перший цифровий передавач, що здійснюватиме мовлення на 32-му телеканалі.

«ЦИФРА». — А ЩО ЦЕ ТАКЕ?
Сьогодні телесигнал ми отримуємо у застарілому аналоговому форматі (не плутати з кабельним телебаченням, йдеться про стандартні приймаючі антени). «Цифра» — нова технологія мовлення з вищою якістю зображення та звуку. А головне — цифрове ТБ дозволяє одночасну трансляцію кількох телепрограм на одному каналі. Якщо зараз у Вінниці транслюється 15 ефірних телеканалів – відповідно, стільки ж передавачів працюють на своїх фіксованих частотах. А один цифровий передавач може забезпечити одночасну трансляцію 8-10 телепрограм на одному каналі. Звільнені частоти можуть бути використані для інших потреб. Зменшиться використання електроенергії, випромінення передавачів тощо.
Остаточною «годиною Ікс» має стати Євро-2012, до якого від нас вимагають впровадити цифрове телебачення.

А МОВНИКИ ХТО?
Перші цифрові передавачі вже стоять у багатьох областях країни. Однак їх запуск – все ще непевна перспектива, каже представник Нацради з питань телебачення та радіомовлення на Вінниччині Вадим Мазурик.
— Цифрове мовлення здійснюється у загальнонаціональному частотному каналі, так званому мультиплексі, де пакетом транслюється програмний продукт приблизно десятка телерадіокомпаній. Відповідно до Закону України «Про телебачення та радіомовлення», потрібно розділити функції провайдера та оператора мультиплексу. Із західної практики, оператор — технологічна компанія, яка має у своєму розпорядженні щогли з антенами, телепередавачі, інфраструктуру поширення сигналів. А провайдери можуть бути лише загальнонаціональними. Їх наразі не визначено. І поки це питання не вирішене на законодавчому рівні, навіть тестове цифрове мовлення можна вважати нелегітимним, — говорить він.
Окрім законодавства, є ще питання фінансування. Повне забезпечення процесу держава не потягне, а щодо приватних інвестицій – знову-таки ще не визначилися. Тому про запуск «цифри» говорити ще рано, хоча дедлайн уже близько, стверджує Вадим Мазурик і додає, що з приходом нового телеформату багатьом вінничанам доведеться купувати спеціальні ресівери, щоб подивитися телевізор. А це може розглядатися як порушення їхнього права на інформацію.

ЩО РОБИТИ ЗІ СТАРИМИ ТЕЛЕВІЗОРАМИ
Якщо у вас сучасний телевізор з тюнером DVB-T (тобто цифрового наземного) сигналу, чи ж користуєтесь послугами цифрового кабельного телебачення – для вас ніяких проблем.
А хто не має нового телевізора з наворотами, муситиме купити «сет-топ-бокс». Це конвертор сигналу. Ціна приладу – від 350 до 800 гривень. До речі, у США за державний кошт громадянам роздавали купони на $40 для купівлі ресіверів і навіть затримали перехід у цифровий формат саме через те, що не встигли забезпечити купонами всіх та вчасно.
Тим часом у вінницькій філії РРТ вже працює цифровий передавач. На 32-му каналі, де тестове мовлення, можна подивитися вісім програм. Зображення справді набагато якісніше за стандартне. Крім того, це ще й безмежжя додаткових можливостей: багатомовний перегляд, електронний гід, телетекст, мультимедіа, інтерактивні сервіси.
Ось тільки пересічний глядач-пенсіонер, що звик вечорами дивитися пару-трійку загальнонаціональних каналів, може цього й не оцінити.