Електричний «фігвам» — як національне мірило

Спочатку – трохи передмови. Я живу у «чудернацькому» будинку по Келецькій, 69. Колишня терміналівська «малосімейка». Всі комунальні платежі, за винятком опалення і газу, ми здійснюємо через ЖЕК. Але контингент жильців такий, що… Хто платить, хто – ні. Отже нам то воду відключають, то погрожують її відключити. Загалом, «веселий дурдомчик». А на цьому тижні…
У понеділок ввечері, напередодні Хрещення, світло в хаті блимнуло і згасло… Ну, буває… За півгодини з’явилося… Посвітило ще з півгодини і… знову зникло. Дочка саме за уроками сиділа. Погралися ліхтариками. Побалакали. Світла нема. Телефонуємо у ЖЕК:
— Ваш будинок РЕМ відімкнула за борги…
— Так в мене нема ніякого боргу!
— Не у вас, то в сусідів…
— А я тут до чого?
— Дзвоніть у РЕМ…
Але ми не шукаємо «легких» шляхів, тож телефоную на «гарячу лінію» міськвиконкому 15-60.
— У нас вимкнули світло…
— Так, ваш будинок відключили за борги.
— Але нема у мене боргу. А якби і був, то хоч попереджати треба!
— У нас інформація, що вас попереджали ще у п’ятницю.
— Не було ніякого попередження! Дитині уроки треба робити, холодильник «потече»… Що нам робити?
— Не знаю… Телефонуйте 59-52-19.
Ага, це у понеділок ввечері… Глухо… Аж десь на півшосту хтось дійшов до слухавки. Діалог пішов у стилі «Та ви шо… Ай-ай-ай! Ні, не знаю, що вам робити. Зателефонуйте 59-52-54».
Тут, щоправда, трубку зняли з першого разу. Але діалог був знов у стилі «Та ви шо… Ай-ай-ай! Ні, не знаю що вам робити.» З тією лише різницею, що «відповідач» виявився «по теплу» і запропонував зателефонувати 59-53-01.
Туди я додзвонився вже близько чверті на сьому… Начебто, попав «по адресу», де мені розповіли те, що я і сам знаю: у мене нема прямого договору з РЕМ, тож рахунки мені виставляє ЖЕК, а РЕМ обслуговує тільки лічильник на будинку, тож і відімкнули те, що обслуговують – будинковий лічильник… Ну і запропонували телефонувати у «приймальну» РЕМ за номером 52-50-82.
Ну, подзвонив. Ага, чекали там мене. Робочий день «тю-тю». Приходьте завтра…
І що цікаво. Квартири без світла, зате сходові майданчики і «секції» справно освітлювались. Як то кажуть, «шутку юмара РЕСовцев оценіл, поржал».
Щоправда, десь під сьому годину вечора світло все ж з’явилося. Вже потім стало відомо, що після прямого втручання міської влади.
Але ж це «кіно» може повторитися у будь-який момент, тож вранці телефоную до РЕМ із запитанням, як оформити прямий договор і здійснювати оплату напряму. З «52-50-82» мене перенаправили на 52-50-64. А там відповіли, що таке неможливо. Або всі квартири будинку оформлятимуть такі договори, або ніхто. І послали у ЖЕК.
Коло замкнулося.
А в сусідських «балачках» переважає думка, що коли однак вимикають всіх гамузом, то навіщо взагалі платити? Адже ніякої різниці, Якщо все одно відключать, то навіщо платити більше?
Звісно, РЕМу простіше поставити жирну «галочку», що проведена робота з «крупним» боржником — профілактичне відключення. Це ж наскільки швидше, ніж працювати з ЖЕКом, створити якусь спільну групу і вимкнути лише справжніх боржників. Але це ж довго, треба по поверхах стрибати, з людьми сваритись… А тут – бац! – і вже можна рапортувати. А якщо в когось «стіралка» білизну крутила… Так то, тіпа, життя…
Але ж воно таке – Земля кругла. І завтра-післязавтра ми звертаємось до лікаря, ведемо дитину в школу до вчителя, веземо авто у сервіс до механіка… А їм теж чхати на чужі проблеми – їм треба «відчитатись». І ми щиро дивуємось, чого це ми такі бідні та дурні. А того, що одне одному законні «фігвами» простоквашинського Шарика малюємо.