Ювілей підпільної церкви у Вінниці

Цієї осені Українська греко-католицька церква (УГКЦ) святкує 20-річчя свого виходу з підпілля. У радянські часи переслідували всі релігії, але несприйняття деяких церков у комуністів було особливим. У т.ч. УГКЦ.
Прихожани цієї церкви мешкають здебільше в Галичині, але й у Вінниці є красивий храм греко-католиків навпроти Центрального автовокзалу.
— Богослужіння на місці теперішнього храму Покрови Пресвятої Богородиці розпочалися у 1993 році, — розповів настоятель храму отець Михайло Волошин. – Але ще з 1956 року у місті жив греко-католицький священик, монах Григорій Мисак. Після відбуття 10 років сталінської каторги, йому не дозволили повернутися до Львова і він обрав для себе Вінницю.
У будиночку, який придбав для себе отець Григорій, і сьогодні мешкають священики. А монах до кінця свого життя відправляв у ньому богослужіння.
— У радянські часи насильницьким способом намагалися утворити нову радянську людину. Через це цілі народи та етнічні групи переселяли. Частина мешканців Галичини та Закарпаття стали вінничанами, але не відмовилися від своєї віри, розповідає отець Михайло. – Нині у Вінниці близько 400 наших прихожан.
Більшість вінничан, до речі, взагалі не мають уяви, що собою представляє греко-католицька церква.
— Наша церква не з’явилася 400 років тому, вона тоді відновилася, — пояснює Михайло Волошин. – Насправді ми зберегли тисячолітню традицію київського хрещення. Тобто наша церква має єдність з апостольською столицею — Римом, а також практикує у богослужінні східний грецький обряд. Саме у такому вигляді святий князь Володимир і прийняв християнство.
Начальник обласного відділу у справах релігій Ігор Салецький повідомлив, що на Вінниччині зареєстровано 17 релігійних громад УГКЦ, з них два чоловічих монастирі – у Вінниці та в Барі.