Вінничани прорубали вікно в Європу і... в Китай

Якщо ви чекаєте на гостей, то, мабуть, вони знають, як до вас добратися. А що знають про Україну іноземні? Що коли вони захочуть приїхати до нас відпочити або розпочати бізнес?
 Крупні міжнародні компанії мають кошти, щоб найняти солідну консалтингову фірму, яка супроводжуватиме кожен їх крок, а малий іноземний підприємець не те, що таких грошей не має, а деколи й не знає, що ми є і як до нас підступитися.
— Кілька років тому на форумі в Алжирі, коли представляли українську делегацію, іноземці вигукували лише три слова, з якими асоціюється у них наша країна: Шевченко (не поет), Клічко та Чорнобиль, — розповідає начальник головного управління економіки Вінницької області Андрій Гижко. – Це й досі єдине, за чим нас наразі знають за кордоном.
З подібною проблемою нещодавно стикнувся і американський юрист Дональд Шнайдер.
— Коли я хотів дізнатися про те, як можна розпочати бізнес в Україні, то звичайно зайшов до Інтернету, — розповідає. – Проте я був вражений, що лише на кількох неукраїнських сайтах міг знайти рештки застарілої інформації з цього питання.
Для того, аби й далі не залишатися „за бугром”, вінничани вирішили побудувати інформаційний місток для наших майбутніх інвесторів, студентів, туристів і підприємців. У вівторок фахівці Центру підтримки малого бізнесу (ЦПМБ) та головного управління економіки області презентували новий сайт: www.ukraineforyou.biz.
— Ми розробили його, щоб сприяти вітчизняним та зарубіжним підприємцям у починанні та розбудові бізнесу в Україні, зокрема на Вінниччині, — зазначив президент ЦПМБ Олександр Печалін. – Завдяки цьому проекту важливу інформацію для себе також зможуть отримати молоді іноземці, які захочуть навчатися у наших вузах і, звичайно, туристи.
На сьогодні інформацію на сайті можна прочитати трьома мовами: українською, англійською та російською. Найближчим часом — китайською та німецькою.
— До президентських виборів Україна, мабуть, не бачитиме інвесторів навіть у бінокль, — каже Олександр Печалін. — Але ж з часом економічна та політична нестабільність відійдуть.
Проект, безумовно, важливий не лише з точки зору іміджу Вінниччини. У 2008 році тільки студенти-іноземці витратили у нашій області близько 45 мільйонів гривень.
У народі кажуть, що „під лежачий камінь вода не біжить”. От Вінниця й показала, як робити для майбутнього конкретну практику, а не чекати з моря погоди.