Про грип і цілування ікон у церкві

Під час епідемії, з точки зору гігієни, може викликати занепокоєння як почергове цілування прихожанами святих ікон, так і причастя. Проте служителі Церкви заспокоюють – практика свідчить про зворотне.
— По-перше, ніхто нікого не примушує цілувати ікони або причащатися, — розповідає прес-секретар Вінницької єпархії УПЦ (МП) Владислав Демченко. – Та й загроза захворіти існує завжди, а не лише під час епідемії. Якщо дивитися на це лише з фізичної точки зору, то всі прихожани вже давно були б хворими. У храмі вірні «ходять під Богом» і не повинні боятися, що через ікону можуть заразитися якоюсь хворобою. Коли людина з вірою приступає до ікони, вона зцілюється, Бог вислуховує її молитви.
— Приймаючи святе причастя, неможливо чимось заразитися, бо хліб і вино – тіло і кров Ісуса Христа, – каже отець Владислав. – Священик дає його вірним з однієї ложечки, залишки споживає сам. Тому якби хтось і мав захворіти, так це в першу чергу сам батюшка. Проте я ніколи не чув, щоб священик після причастя заразився, не кажучи вже про прихожан.
— Ікони є для того, щоб через них зцілювалися люди, тому недоречно під час епідемії грипу рекомендувати прихожанам їх не цілувати, – говорить отець Владислав. – Ісус Христос казав: «Що з вірою попросите, те отримаєте», і в цих словах є глибокий зміст. Але не потрібно забувати і про особисту гігієну. У храмах біля ікон зажди є рушнички або хустинки. Якщо хтось залишив на склі відбитки від спотілого лоба чи губної помади, його слід протерти. І не тільки з гігієнічної точки зору, а й з поваги до святині.
Утім, церква не бачить нічого поганого й в тому, якщо хтось приходить до храму у захисній масці. Якщо людина вважає, що маска у храмі для неї буде корисною, нехай одягає.
Лікарі, в свою чергу, не настільки категоричні. На їх переконання, слід все ж відмовитись від цілування ікон та хрестів, принаймні поки триває епідемія.