Легенда про «щасливий» пам’ятник

У Вінниці з’явився власний щасливий символ. Біля галереї „Інтершик” відкрили пам’ятник невідомому художнику. Поруч – його вже іменний пудель Лакі, що з англійської перекладається як „удача”. Можливо, вінничанам сподобалось ім’я собачки, чи привабила весела фізіономія художника, але новий пам’ятник одразу пробудив уяву міських фольклористів. Кажуть, що для натхнення потрібно потерти олівець художника. А для простого людського щастя — вистачить доторкнутися до хвоста собачки.
„Щасливий” пам’ятник – нині один з найпопулярніших елементів сучасної міської культури. Такі скульптури не лише прикрашають міський ландшафт, але мають і суто практичні функції: приваблюють туристів та виконують бажання.

Варто тільки потерти...
Пам’ятники, що приносять удачу, — шалено популярні. І — дуже різні за формою та функціями. Так, у Бердянську є щасливий стілець. Звісно, для здійснення бажань на нього потрібно сісти. У білоруському Бобруйську — пам’ятник бобру. Цей ввічливий, буржуазного виду бобер одягнутий як заможний місцевий мешканець початку ХХ сторіччя. Щоб отримати багатство вистачить просто потримати за ланцюжок годинника, який виглядає із кишені його жилетки.
А у Дніпропетровську, щоб стати багатим і щасливим, варто відвідати пам’ятник бізнесменові. Для цього потрібно посидіти у нього на колінах та залишити кілька гривень у руці. Аби виграти великі гроші у Лас-Вегасі, існує своя щаслива прикмета. Потрібно шльопнути по сідницях кожну із бронзових „шоу-гьолз” в отелі «Рів’єра».
У Полтаві місцевий щасливий пам’ятник не приносить грошей, у нього вузька спеціалізація – телефонні дзвінки. За млосну позу, яка, напевно, має символізувати скорботу, полтавчани прозвали героїню безсмертної поеми Ліни Костенко Марусю Чурай – „дівчиною з мобілкою”. Коли ви чекаєте і ніяк не дочекаєтесь важливого дзвінка, слід піти до Марусі, стати у подібну позу, і вам одразу зателефонують.

„Шару” — в студію!
А найбільше не жаліє пам’ятники студентський фольклор, особливо, коли допомагають здавати екзамени „на шару”. Саме їй, улюбленій, встановили пам’ятник у Харькові. Для того, щоб добре здати екзамен, кулю, що має символізувати „шару”, необхідно потерти. Деякі навіть задобрюють „шару”, поливаючи її пивом.
А студенти-медики з Київського університету ім. Богомольця перед екзаменом ідуть до сусіднього зоопарку. Там біля входу знаходиться знаменита статуя зубра. Гадають, щоб добре здати екзамен, мусять потримати зубра за його.. ну це саме, що під хвостом. У столичних студентів-філологів інша прикмета – тричі заглянути у книгу Нестора-літописця.
Студентам невизначених спеціальностей допомагає вічний студент – Григорій Сковорода. Щоб не провалити іспит — тримайте його за чобіт. У схожу прикмету вірять студенти Гарвардського університету у США. Щоб здати екзамен у цьому престижному вузі, доторкніться до пам’ятника його засновнику – Джону Гарварду.

...пощастить у коханні
Закохані – найулюбленіші клієнти пам’ятників удачі. Варіантів існує безліч: пам’ятники для молодят, для вагітних жінок, тих, хто хоче завагітніти, вийти заміж чи одружитися.
У Франції на цвинтарі Пер-Лашез найбільшою увагою відвідувачів, а точніше відвідувачок, користується могила Вуктора Нойєра. Хто такий цей Віктор Нойєр, чим він займався, зараз уже не важливо. Важливо те, що жінок, які не можуть завагітніти, приваблює інтимне місце означеного Нойєра. Вважають, якщо його потерти – це допоможе.
А у Милані, щоб вдало вийти заміж, наступіть на інтимне місце бика мозаїки в галереї Вітторіо Емануеле. Причому — гострими підборами. Тож незаміжні дами пробили у підлозі чималеньку дірку.
А в Дніпропетровську бика люблять. Щоб молодятам щастило у коханні – потрібно взяти бика... ні, не за роги, а за кільце у носі. У Полтаві молодята облюбували пам’ятник галушці. Хто сяде в ложку – той буде готувати, а хто тримається за ручку, головуватиме у родині.
У Вінниці найулюбленіше місце молодят – знак при в’їзді до міста з боку Стрижавки. У народі цю конструкцію прозвали „шашлик”. Функція його чітко не визначена. Але вважається, що молодятам обов’язково слід відвідати „шашлик” і насмітити там. Щоправда, останнім часом місцеву щасливо шлюбну функцію на себе перебирає підкова біля РАЦСу. Щоб щастило, ставайте на неї.

Позолоти воду
А найприбутковіші із щасливих споруд – фонтани. Щоб фонтан „спрацював”, у нього кидають монетку. Найвідоміший у цьому сенсі фонтан «Треві» – найбільший фонтан Риму. Щороку туристи кидають у нього монет на суму близько 600 000 євро. Трошки менше – лише два відра монет на тиждень збирають у київському „Глобусі”. Незвичної форми фонтан бажань з’явився і на Михайлівській площі. Утворює його 21 позолочена чаша. Монетки можна залишити у кожній, їх звідти потім виловлюватимуть місцеві хлопці.
У Вінниці на роль фонтана бажань претендують „Кулька” на Козицького та фонтан на Театральній. Монетки туди вже кидають, щоправда, до відра монет за сезон ще далеко.
Тож загалом можна сказати, що мінімум по „щасливим” пам’ятниках Вінниця виконала. У нас є пам’ятники, які приносять удачу, щастя у шлюбі та два претенденти на „Фонтан бажань”. Студентом ще слід подумати над кандидатом на „шару”. Можливо, на цю роль підійшов би чудовий пам’ятник Миколі Пирогову, який зараз у цьому плані геть не затребуваний. Ще нічого не придумали й для „Дівчини на шарі”. Тобто міським міфотворцям є над чим попрацювати.