Чому вінничанам зась до артезіанської води

Тече річка…
Замість довідки. Питна вода буває з водогону, кринична і з артезіанської свердловини. Є ще фасована вода, але вона теж не береться з неба. Дистильовану воду пити можна, але напитися нею – ні, у відомій формулі H2O відсутні необхідні організму мінеральні сполуки.
Вінничани фактично п’ють воду з басейну Південного Бугу. Це – сам Південний Буг, всі струмки і малі річки, які в нього впадають, а також підземні джерела, криниці тощо. Екологи давно мріють про те, щоб надати хоча б якійсь з цих річечок звання „еталонної”. Але цьому „зважає” сміття.
У селах ситуація з його збором просто катастрофічна. А ще неврегульоване розорювання прибережної смуги і незаконна забудова, через що у річки потрапляють отрутохімікати та ґрунти. Також басейн Південного Бугу перший у країні за кількості водосховищ та штучних ставків. Через дамби вода застоюється і така, вже частково зіпсована, потрапляє у головну водну артерію басейну.
А Бугу вистачає й своїх забруднювачів. Від комунальників (адже на берегах річки розташовано три обласних центри, не кажучи про менші міста й села) до сміттєзвалищ, фільтрат з яких потихеньку просочується в ті ж річки.
Крім того, природна течія річки змінена, відтак вода застоюється та замулюється. За словами заступника начальника міського комунального управління В’ячеслава Шестипола, дно Бугу вже настільки замулене, що це місцями ускладнює курсуванню катерів «Пирогов» та «Ляля Ратушна».
Вода з криниць – це теж вода з Південного Бугу. Але її спеціально не очищують. І використовувати цю воду екологи радять хіба що для поливу городів. Пити ж, стверджують вони, безпечніше воду з крана. За словами Аліни Кравчук, завідувача лабораторією підприємства „Вінницяводоканал”, місцева система очистки води — одна з кращих в Україні.

Чия льодовикова вода…
Водночас, як альтернативне джерело водопостачання, все популярнішими стають артезіанські свердловини. Вода з них добувається із глибини більше 25 – 200 метрів і вважається найчистішою. Таких громадських бюветів чимало зроблено, наприклад, у Києві.
Втім, і тут не все так просто. Хіміки натякають на розмаїття сполук на глибині. Інші служби – на те, що за артезіанську потрібно платити. Вона вважається корисною копалиною загальнодержавного значення. Заводи по виробництву горілки, пива та інших напоїв платять, тож тут без варіантів.
Приміром, ряд начальних закладів Вінниччини через це опинилися на межі закриття, позаяк не мали дозволу на власну артезіанську свердловину, ліцензії на користування надрами і т.д.
Що цікаво, артезіанську воду мають власники деяких особняків. Голова обласної асоціації „Зелений світ Поділля” Олена Яворська прокоментувала цю ситуацію так: „Якщо хочете влаштувати на своєму подвір’ї артезіанську свердловину, ви створите для себе величезну проблему. Для того щоб отримати ліцензію, потрапите на конкурс, а хтось інший може його виграти. І вас ще змусять примусово землю викупляти. Тому я вам не раджу заглиблюватися більш ніж 20 метрів у глиб землі”.
Втім, як воно насправді за деякими мурами, відомо, мабуть, не всім.
А щодо городян, то ще у 2007 році «Вінницяводоканал» планував побудувати у Вінниці 30 питних бюветів з 30-50 метровими свердловинами й критими павільйонами у вигляді альтанок. Обласна рада навіть надала підприємству право «видобутку корисних копалин». Не склалось.
Відтак доводиться наразі пити воду з річки і нам, і нашим дітям. А для того, щоб покращити якість води в кожному окремо взятому крані, необхідні системні заходи в усьому басейні річки Південний Буг. До речі, цим питанням зацікавились...шведи. У рамках програми Ветландс Интернешн розроблений Стратегічний план дій з комплексного управління водними ресурсами басейну р. Південний Буг. Проект передбачає комплексну роботу та співробітництво всіх служб, організацій та громадських організацій. Але поки дійде до його виконання, доведеться спасатися власними силами. Тут набір багатий: відстоювати воду, кип’яти, ставити на кран фільтр тощо. А можливо, організм звикне до „хлорки”, і чай без неї буде не смачний....