Солдати зимуватимуть з… буржуйками?

Осінні призовники-2009, схоже, відразу й на своїй шкурі відчують слова з присяги про «дотримання Конституції і законів України”. Бо закони є, а грошей на обігрів казарм — немає. Причина – мільйонні борги Вінницького гарнізону перед тепловиками та газопостачальниками. Військові ствержують (чи втішають себе), що не пропадуть, бо на всяк випадок у підрозділах є буржуйки. Але…
— На сьогодні ми заборгували за тепло 1 мільйон 200 тисяч гривень, а за газ близько 3 мільйонів, — повідомив начальник комунально-експлуатаційного відділу (КЕВ) міста Вінниці підполковник Олег Галушко. – Поки не погасимо борг, тепла та газу нам не дадуть. Наразі чекаємо фінансування або рішення уряду, як діяти в такій ситуації. На крайній випадок будемо використовувати буржуйки, які є в наявності.
На відміну від інших військових частин полк зв’язку та військово-медичний центр мають власні котельні. Проте без газу вони теж нічого не варті. А про перехід на альтернативні види опалення військові можуть тільки мріяти.
— Якщо немає коштів на саме необхідне, то говорити про будівництво котелень автономного опалення, які працювали б на альтернативному паливі, не може бути й мови, — сказав офіцер медіа-центру ЗС України майор Юрій Ігнат. – Тим паче потрібно врахувати й скорочення війська.
Останнім часом фінансування армії називається критичним. Колишній міністр оборони навіть заявив про можливий голод в Українському війську з 5 жовтня через відсутність фінансування. Що немає коштів на лазні, що лише за мило, яким цього року милися українські солдати, армія заборгувала 1,5 мільйона гривень, так що командирам приходиться домовлятися з банями про послуги, обіцяючи заплатити колись пізніше. Що для новопризваних солдатів є лише по одному комплекту осінньої форми, а зимового вбрання немає взагалі. А офіцери зимову форму змушені купувати за свій рахунок. Так, наприклад, вінницькі контрактники днями отримали тільки десяту частину від необхідної кількості форми.
Уряд відреагував авральними 340 млн. грн., яких сяк-так вистачить протягнути до кінця року, вважають військові фінансисти, але як жити далі, невідомо. Також уряд попросив військових утриматися від публічних скарг на свою долю. Як свого часу писала Леся Українка: «Що болить?»— мене питали, але я не признавалась – Я була малою горда, щоб не плакать, я сміялась».
Голод до армії ще не дійшов, але холод вже під вікном. Так і хочеться перефразувати відомий вислів, що той, хто не зігріє свою армію, грітиме чужу.