Щасливе дитинство за батьківський кошт?..

Країна у нас вільна, і кожен має право висловити власну точку зору на проблему. І не тільки висловити, а й запропонували свою формулу „лікування”. Тож „МІСТО” запрошує до дискусії. Вислухаємо усіх: батьків, учнів, учителів — хто має що сказати про батьківські внески добровільної допомоги закладам освіти та фінансування шкіл, садочків і вузів. До обговорення запрошуємо також і представників управління освіти міської ради та облдержадміністрації.
У цьому номері газети „МІСТО” публікує лист вінничанки Марини Чурбанової.
„Питання про недостатню матерiальну забезпеченiсть дошкiльних i шкiльних навчальних закладiв вже неодноразово піднімалося у пресi. Проте, на жаль, ситуацiя не змiнюється, i мушу звертатись знову і знову. Проблеми, висвiтленi у статтi, турбують дуже багатьох батькiв. Сподiваюсь, що за допомогою засобiв масово, iнформацi можна буде в цьому питаннi зрушити з так званої «мертвої точки».
Ніколи не думала‚ що буду звертатись зі скаргами в газету чи будь-яку іншу установу‚ але події батьківських зборів 25.09.09 у дитячому садку, який відвідує моя дитина, були останньою краплею в чаші терпіння. Ні для кого не секрет‚ що майже всі батьки дітей, які відвідують дитячі садки нашого міста, змогли влаштувати дитину в дошкільний навчальний заклад тільки після того‚ як здадуть «добровільно-примусовий благодійний внесок». Виникає закономірне питання‚ куди йдуть ці кошти‚ адже такі збори проводять кожного року?! Це ж яка сума грошей‚ а батьки ще кожного місяця повинні здавати гроші на канцтовари‚ наочно-методичні посібники‚ іграшки‚ побутову хімію‚ постільну білизну‚ штори‚ килими‚ меблі!
Завідуючі дитячими садками з жаром розповідають нам про те‚ як вони «стараються» для садочка‚ що державного фінансування не вистачає та інше. А оскільки ми‚ батьки, хочемо для наших дітей найкращого‚ тому розкриваємо гаманці і робимо «добровільні внески».
Не змогла я змовчати тільки тоді‚ коли завідуюча повідомила на батьківських зборах про те‚ що у приміщенні нашої групи №12 температура повітря +18 градусів при нормі +22, й те‚ що для нашої групи немає майданчика. І всі ці питання повинні вирішити батьки‚ тому що це потрібно в першу чергу нам. Тобто ми повинні за власні кошти побудувати майданчик та зробити опалення. Все це було сказано з попередженням‚ що ми можемо не здавати на це гроші‚ але тоді наші діти взимку будуть мерзнути та гратися в пилюці. Виходить‚ з одного боку ви нічого не зобов’язані‚ а з іншого спробуйте не здайте кошти?! Але ж це не 100 і не 200 грн. з сім’ї‚ а набагато більше. А де їх взяти? І кого це цікавить?
Після зборів я відкрила Закон України «Про дошкільну освіту» розділ 7 статті 37 і 38 та прочитала, що «…утримання та розвиток матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів у межах Типового переліку обов’язкового обладнання дошкільних навчальних закладів фінансуються за рахунок коштів засновників (власників) цих закладів”...
Питання: якщо батьки за все платять, чому садки вважаються державними? Чому держава не фінансує їх? Чи фінансує?... Тільки батьки про це не знають і не будуть знати, якщо будуть мовчати.
Після невеселих роздумів у вихідні я та представник батьківського комітету вирішили звернутися до управління освіти Вінницької міської ради‚ до міського голови та до всіх, хто нас вислухає, щоб отримати відповідь‚ що робити, якщо хочеться, щоб дітям було добре‚ але таких грошей на це немає?!
Чурбанова Марина –
мати, яка не буде мовчати.
Мені потрібна відповідь!”