Водії та ігромани «розчаровують» міський бюджет

Суму в декілька десятків мільйонів гривень може недоотримати бюджет Вінниці до кінця року. Цих грошей вистачило б на річне фінансування аж двох галузей: культури та фізкультури (на них у міському бюджеті-2009 передбачено майже 24 та 10 млн. грн. відповідно). Стало б і на подвоєння суми для запланованих цьогоріч капремонтів будинків (у бюджеті передбачено майже 7,9 млн. грн.) або на виплату допомоги одиноким матерям (заплановано 8 млн. грн. за рахунок субвенцій). А на залишок можна було б придбати новорічні подарунки дітлахам. Однак криза, дно якої обіцяють на осінь 2009 року, вдарила і по наповненню бюджету Вінниці. Хоча бюджет Вінниці навіть трохи перевиконано, а всі заплановані видатки — профінансовано.
Суму в 13 млн. грн. прогнозованих втрат фінансисти називають вже зараз. За інформацією Наталі Луценко, начальника головного фінансового управління міськради, внаслідок ухваленого Верховною Радою закону про гральний бізнес, місто за рік втратить 5 млн. грн. Звісно, основний виграш у цьому бізнесі осідав у кишенях власників, але купувати торговельні патенти таки було потрібно. Ще 8 млн. грн. можуть не надійти до бюджету через зменшення суми податку з власників транспортних засобів, який йде на ремонт доріг. За словами Наталі Луценко, за перше півріччя до бюджету міста надійшло 4,4 млн. грн. цього податку, а це лише 27% запланованої на рік суми.
— Втрати бюджету від цього пов’язані насамперед з нестабільністю законодавчої бази, — пояснила Наталя Луценко. – А також зменшенням кількості куплених автомобілів та продовженням до 1 липня 2010 року строку проведення техогляду. В результаті втрати бюджету складуть 8 млн. При плані на рік — 16,3 млн. – це майже половина.
Явний недобір із надходженнями до бюджету від продажу землі та відчуження майна. За півроку не вдалось зібрати навіть чверті запланованого річного плану. Ці ж кошти йдуть у вінницький бюджет розвитку і використовуються безпосередньо на розвиток міста.
— У зв’язку із спадом активності на ринку нерухомості надходження від продажу землі склали лише 4,7 млн. грн., і це 13% до плану року, — зазначає начальник фінуправління. — Від відчуження майна ми отримали 1,2 млн. грн. або 11% до плану року.
Сумнівно, що за декілька місяців вінничанам вдасться перекрити „недостачу”, хоча б за півроку подвоїти отримані цифри. А це, якщо підрахувати, може вилитися ще в декілька десятків мільйонів гривень.
Крім того, через кризу і, відповідно, спад виробництва вінничани менше сплатили податку з доходів фізичних осіб (-1,8 млн. грн.). Аналогічна ситуація по єдиному податку та місцевих податках і зборах.
Мабуть, єдині „джерела”, які не відчули впливу фінансової кризи – це митний збір та плата за землю. Їх використали для закриття бюджетних дір, які утворились внаслідок кризи.
— Значну позитивну динаміку, порівняно з минулим роком, досягнуто по двох основних джерелах надходжень до загального фонду, — пояснює Наталя Луценко. — Це плата за землю (+16%) та державне мито (+75%).
І тим не менш, бюджет Вінниці за півроку навіть перевиконали: зібрали аж 338 млн. грн. Витратили більше, ніж заробили – 368 млн. грн. Зате виплатили відпускні та оздоровчі вчителям та лікарям, а усі галузі – профінансовано.
Борг, який утворився через непогашені облігації муніципального займу, міський голова Вінниці Володимир Гройсман не вважає критичним.
— Боргові зобов’язання є зовсім невеликими – 28 млн. грн., — зазначив він. — Це не великі кошти для бюджетів міста у 800 млн. грн. Але сьогодні — не найкращий час їх виплачувати. Ми маємо зосередити наші зусилля на життєдіяльності міста. Криза вимагає від нас серйозних професійних дій. Ми пішли шляхом реструктуризації і зробили її першими в Україні. Нашим шляхом, думаю, піде багато інших міст.
Аби заспокоїти кредиторів, у заставу банку віддали декілька комунальних приміщень, які належать ЖЕКам. За словами Володимира Гройсмана, ризику втратити комунальне майно через борги він не бачить. Якщо співставити наші можливості і борг, який ми реструктуризували по муніципальних облігаціях, ризик є мінімальним, переконаний мер.