Що робив Гройсман на „сміттєвих розборках” у Тернополі...

Сміттєва повінь з 1 серпня накрила Тернопіль, в’їзд на сміттєзвалище якого перекрили мешканці навколишніх сіл. Подібну ситуацію торік пережила і Вінниця, щоправда, з меншими втратами і без таких гучних політичних спецефектів. Принаймні вінничани сміттєвої кризи не відчули, чого не скажеш про Тернопіль, де пакети з відходами валялись навіть під мерією. Це так попіарились депутати обласної ради від „Свободи”. А «бютівці» в свою чергу такі ж пакети вивалили під обладміністрацію, тримаючи напис «Головний смітник Тернополя».
Накінець замість невідкладної допомоги місту, в якому живуть, депутати перейнялись відставкою і перевиборами мера та міської ради. Отакої.
Тому з ініціативи Вінницького міського голови Володимира Гройсмана вчора у Тернополі відбулось виїзне засідання мерів Асоціації міст України щодо врегулювання ситуації в місті.
Мер Тернополя Роман Заставний упевнений, що місто стало майданчиком для відпрацювання нової політтехнології, яку, очевидно, спробують використати і в інших містах напередодні виборів.
– Ми вивчали досвід Вінниці, де були аналогічні проблеми. Там ці проблеми вирішили за 10  днів, тому що  представники усіх трьох гілок влади  працювали на загальний результат, – пояснив мер.
А в Тернополі, за словами Заставного, сміттєва ситуація навіть в обласній владі сприймалась з точки зору політики. Так, облрада зірвала всі перемовини з населеними пунктами.
– Позиція ж обладміністрації – їдьте і домовляйтесь. Тоді як власне це їх функція – забезпечити співпрацю, – зізнався мер.
Утім, після вчорашнього засідання Асоціації міст в Тернополі, схоже, справа пішла на поправку.
— Нам вдалось дійти до порозуміння з губернатором і головою обласної ради, — розповів по телефону, повертаючись у Вінницю, Володимир Гройсман. — Сторони підписали протокол намірів і, сподіваюсь, оперативно вирішать питання виділення земельної ділянки під полігон для тимчасового вивезення сміття і будівництва сміттєпереробної станції. Політичних аспектів не обговорювали. Зрозуміло ж, що сміття саме собою нікуди не зникне, а чому люди мають бути заручниками ситуації чи політичних амбіцій...
— А яка ситуація наразі у Стадниці під Вінницею?
— Все йде по плану. Я тиждень назад там був – полігон вже на 80% пересипаний, працює придбаний компактор, незабаром завершиться водогін, кошти на оздоровлення дітей у район ми передали, тривають роботи по освітленню й асфальтуванню вулиць... Працюємо.
— Ви теж думаєте, що проблема вивезення сміття з міст може використовуватись політтехнологами?
— Скажу інакше. По всій Україні проблеми із звалищами, які працюють вже по 20-30 років. Цю проблему має розв’язувати держава, у місцевих бюджетах таких ресурсів просто немає. Обладнання, виділення ділянок обов’язково за межами населених пунктів – це має бути комплексна робота на усіх рівнях. Якщо такі проблеми прориває зненацька, звичайно, ми реагуватимемо на рівні Асоціації міст, щоб допомагати територіальним громадам вирішувати їх.

P.S. У наступному номері „Місто” повернеться до теми “сміттєвих війн”, і до Тернополя у т.ч. Бо чого-чого, а сміття (як побутового, так і політичного) в наших містах вистачає.