„Нам не потрібен ЖЕК,” — вважають жителі Можайки

Протистояння із ЖЕКом на Можайці триває. Жителі, вкрай незадоволені послугами контори, на загальних зборах вимагали відповідей. Серед суцільного галасу та викриків, ані виправдання начальника ЖЕКу, ані пояснення заступника начальника управління житлового господарства просто не були почуті. Люди говорили про свої проблеми – в їхніх будинках тече дах, вода у підвалах, а електрику ремонтують самостійно. Ігровий майданчик для діточок встановили самі, так само й наглядають за ним.
— Нічого не робилось і нічого не зробиться, —робить висновок Олександр Безуглий, який мешкає у будинку №60 на Можайці. — Я вважаю, що в ЖЕКа треба відсудити гроші, які ми сплачували.
— От ЖЕК каже: „Ми витратити 80 тисяч грошей”, на що? От вони пишуть – зробили ліфт, — скаржиться житель будинку №62 Іван Поліщук. — А ми ж збирали свої гроші, наймали людей, а вони зарахували це собі. От цей дворик: лавочки, гойдалочки, фарбочки – це ми все зробили, люди! Ми ж зараз самі весь будинок утримуємо. Для чого нам ЖЕК?
Жительки першого поверху будинку №60 розповідають, що через постійно затоплений підвал бігають величезні щури, яких ніяк не можна вивести. Великі комарі через вентиляцію і вдень, і вночі заважають жити.
— Ні один стояк перекрити неможливо, якщо в когось трубу прорвало – перекривають головний вентиль на весь мікрорайон, — скаржиться жителька 64 будинку. — І скільки ми вже зверталися – тільки прийде комісія, начальник ЖЕКу нам обіцяє: „Купили „задвіжку”, поміняємо труби”. Але віз і нині там. А от ідіть у підвал і подивіться, можна човна брати і плавати у тому підвалі. Я не плачу з січня за квартиру. І не будемо платити, і всі люди сказали, що не будемо платити, бо немає за що.
Олександр Безуглий показує журналістам дах будинку №60: з його слів, з 1984 року, коли збудовано багатоповерхівку, покрівлю жодного разу не замінювали. Олександр Антонович сам виходить на дах та підмітає. Кришиться цегла, а технічний поверх, з купою проводки та технічною кімнатою для ліфту заливає вода.
— Допоки хтось не помре від того, що доторкнувся до оголених дротів, тут нічого не зміниться, — каже Олександр Безуглий.
Ще одна скарга стосується двірників. Їх усього лише чотири, кажуть люди, а мусять прибирати величезну територію у шість тисяч квадратних метрів кожна. Щодо даху, який тече майже у кожному будинку, начальник стверджує – будинок №66 отримає днями іншу покрівлю. Роботи почнуть буквально завтра. От тільки такими «завтраками» люди ситі по горло. Чого ж не можна було цього зробити раніше?
— Ми не підписували ще договорів з мешканцями, — каже в.о. директора ПП „Житловик-Люкс” Андрій Раєвський. — Зараз готуються договори, і ми будемо їх підписувати. Прибирання сходових клітин, обслуговування будинку — на усі ці роботи є акти виконаних робіт. От у минулому місяці ми в будинку №64 поміняли 14 метрів труби. З завтрашнього дня плануємо ремонт покрівлі по всьому мікрорайону. Так само плануємо замінювати труби.
Ситуація у мікрорайоні незадовільна, переконані жителі. Вони готові самі доглядати за своїми будинками, от тільки їм потрібні письмові гарантії, що будинок капітально відремонтують. Тоді вже й ОСББ створять, та й не так, щоб на один будинок – на весь мікрорайон!
Щоправда, саме створення ОСББ і пропонують у мерії людям. Це наразі найкращий шлях для розв’язання проблем житлового будинку. Адже жоден вінничанин ніколи не буде на 100% задоволений послугами, які отримує від контори. А значить, постійно перебуватиме із ЖЕКом у протистоянні. Про це говорить заступник начальника управління житлового господарства Сергій Кушнір. Він наголошує: навіть найкращі за показниками ЖЕКи Вінниці все одно отримують претензії від жильців.
Думку про переваги ОСББ підтверджує і житель одного з будинків, де вже є об’єднання. У сусідній багатоповерхівці шість років тому, щойно її збудували, жителі вирішили, що не варто чекати, доки ЖЕК виконає свої обов’язки. Створили ОСББ одразу. На галас під час зборів у сусідньому дворі не відреагували – адже ставили альтанку у себе, не було часу відволікатися. Вже пізніше голова ОСББ Юрій Марчук завітав на збори до сусідів, аби розповісти про переваги опікування своїм житлом самостійно. Їм не доводиться думати, де взяти електрика чи сантехніка – вони живуть у цьому ж таки будинку. Оплату отримують за надані послуги, а плата за «комуналку» тримається на тому ж рівні, що й усюди по місту.