Клуб гри у бридж відродили у Вінниці

Спортивний клуб бриджу у Вінниці активно розвивався у 90-ті. Але у 2000 році раптово припинив існування. Його відродили кілька років тому активісти, які більше за будь-які інші карткові ігри люблять бридж. Один із засновників клубу – Дмитро Латишев. Він грає у бридж зі шкільного віку. Цій грі його навчив учитель математики Ігор Кривошея. З того часу жодна карточна гра не цікавить так вінничанина. Каже сам: ані преферанс, ані віст вже не захоплюють людину, яка грає у бридж. Насправді навчитися цієї гри може кожен. Утім, для того, аби досягти певного рівня, треба мати талант. Як мінімум, уміти швидко рахувати та запам’ятовувати 52 карти, не забувати й про карти, які з гри вийшли.
Дмитро Латишев зазвичай грає у парі з дружиною Яною. У такому складі вони, до речі, їздять і на міжміські турніри, які деколи проводяться в Україні.
Аби тренуватися, Дмитро і його дружина частенько грають у бридж і у мережі Інтернет. Завдяки он-лайнресурсам тепер кожен може сісти і грати в цю гру у будь-який час та з будь-якого місця планети. Утім, живого спілкування жодне Інтернет-суспільство не замінить.
Саме тому по понеділках увечері бриджисти Вінниці збираються у кімнатці на території ТОВ „Сигнал” на щотижневий турнір.
Спортивний бридж — не азартна гра, від удачі тут нічого не залежить. Головну роль відіграють тактика і стратегія.
— Гра складається з трьох етапів, — пояснює пан Дмитро. – Перший етап чимось схожий на преферанс. Це – торгівля. Учасники торгуються, таким чином домовляються, скільки взяток візьме пара. Але головна відмінність від преферанса у тому, що кожен бачить лише свої карти і на підставі цього визначає контракт. Ведуться переговори. Причому – мовчки. Заявляють кількість взяток спеціальними картками – ми їх замовляли у Німеччині.
Так намагаються убезпечити гру від підказок партнерові. Наприклад, „Треба подумати, а потім ходити” – може означати, що починати хід треба саме з „трефи”, бо перша літера речення „Т”. А фраза: „Подумати треба, а потім ходити” – значить, що починати хід треба з піки.
Аби торгуватися правильно, треба визначити певну стратегію. Про це написані сотні книжок. Дмитро Латишев показує одну з них – на добру сотню сторінок. Саме цією системою і користуються вони з дружиною.
Бридж — другий за популярністю світовий вид спорту, а чомусь не надто популярний в Україні, дивується Дмитро. Сам Дмитро вважає, що бридж – надзвичайно цікава гра, бо тут можлива незліченна кількість комбінацій, карти опонента закриті, їх потрібно уявити якомога точніше.
— Для мене головне у бриджі — це розминка для мозку, — ділиться враженнями Дмитро. — Це гра постійної уваги, постійного думання, це виробляє багато добрих якостей (пам’ять, вироблення стратегії, тактики).
Вінницькі бриджисти грають виключно на інтерес. Збираються зареєструвати Федерацію спортивного бриджу та готові у будь-який момент відкрити школу. Аби тільки було бажання у городян навчатись.