Яку роботу шукають безробітні?

Щоб знайти роботу і заробляти хоча б якісь гроші вже сьогодні – вінничанам слід освоювати робітничі професії і бути готовими до переїздів. Адже вбухані батьківські гроші у диплом найпрестижнішого вишу не гарантують працевлаштування молодим і навіть перспективним. Попри те, що на 1 вакантне робоче місце на Вінниччині претендують аж 22 офіційно безробітних, робота в області – є. Щоправда, якщо людина не перебірлива і згодна на будь-яку, аби тільки платили.
— Ось, будь ласка: офіціант, листоноша — 100 вакантних місць, завідуючий складом – 96, овочівник – 80, прибиральниця виробничих приміщень – 100, — говорить В’ячеслав Гаврилюк, директор Вінницького обласного центру зайвості. — Які вам ще треба, якщо реальні гроші потрібні просто зараз? Немає проблем.
А платять скільки? Менше мінімальної зарплатні не дадуть, запевняє директор центру зайнятості. Далі – як домовитесь і наскільки щедрий роботодавець.
У центрі зайнятості обнадіюють, що країні потрібні працівники робітничих професій, наприклад, газозварювальники, і не слід усім ганятися за вузівськими дипломами. Щоправда, державна програма професійного перенавчання, як і фінансування створених робочих місць, нині загальмувалась – криза, і гроші на це держава поки не виділяє. Як і на одноразову допомогу для відкриття власної справи. Але...
— Допомога по безробіттю виплачується вчасно, — наголошує В’ячеслав Миколайович. – Крім того, сьогодні ми працюємо з базами даних. Є така Єдина інформаційна аналітична система, через яку знаємо все не тільки у Вінниці та області, а у будь-якому райцентрі держави. Раз – і видало, що, наприклад, у Чернівецькому районі Вінницької області потрібен будівельник. І повністю характеризується це робоче місце, заробітна плата і так далі.
Реальний приклад — у Піщанський район потрібні 3 бухгалтери. А у Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський – лікарі-гінекологи. Тож заявляти, що у нас достатньо вже бухгалтерів чи юристів, державні посередники поки не поспішають. Он же місця вільні! А те, що „в село” на роботу ніхто їхати не хоче – то питання інше.
За словами В’ячеслава Гаврилюка, за перше півріччя роботодавці заявили про скорочення 6 тисяч робочих місць, насправді ж під скорочення потрапили 1,1 тис. Але таких людей, яким гроші потрібні реально і вже зараз, — у нас немає, каже директор центру зайнятості. Чи то перебірливі ми якісь, чи хочемо теплі кабінети і чистеньку роботу, чи то на проїзд до такої роботи витрачаємо більше, ніж заробляємо... Але факт залишається фактом.