„Артполе-2009” відшуміло-відгоцало. Враження залишилися

Майже всі творчі майстерні, знайомі по минулих фестивалях, залишилися й цього року. Додалися й нові. Так, у клубі проводили свої заняття майстри анімаційної студії «Новатор-фільм» із Києва: всі охочі могли малювати піском, пластиліном, брати участь у пікселізації та робити рухомими створіння із трави, камінчиків та усього, що під рукою знайдеться. Потім усе це демонстрували на екрані великої сцени. VJ-майстерня «КУБ» навчала студійній та польовій зйомці, створювала відеомікси з фотографій. Приємним сюрпризом стали щоденні виступи обожнюваного усіма гурту з Івано-Франківська «Перкалаба».
У фестивальному духовному селі Верхня Букатинка відбувались дивні та цікаві речі: поляки пускали здоровецькі мильні кульки, а всіх, кого мучила спека, у балії з написом «Еврика» поливали водою з річки – «висвячували» на філософів, козаків та газдинь. Крім розваг, заздалегідь спланованих організаторами, жителі табору та гості влаштовували й свої: із калюжі біля душових зробили здоровецьку калабаню і під гаслом «Посвинячимо!» борсались у ній.
Отже, було весело, прикольно й по-різному... Найнеобхіднішого – біо-туалетів – було багато, щоправда, не всі з них встигали вчасно чистити. Серед плюсів – той факт, що вінницькі екологи розчистили джерело, яке забезпечувало всіх питною водою. Приємно вражала й робота міліції – наметовим містечком з інтервалом у п’ять-десять хвилин проходив патруль, всі правопорушення „скасовували” швидко і тихо. Постійно працював медпункт.
Але, у кожній діжці меду трапляється ложка дьогтю. «АртПоле» вразило багатьох своєю комерційністю – при платі за вхід у 15 грн. деякі охоронці вмудрялися вимагати по 100 (а це вже ціна за ночівлю!). У ресторані працівники інколи відмовлялися обслуговувати, бо з’ясовували якісь особисті питання. Не всі волонтери з бейджиками (що давало право на безплатний вхід і харчування) були такими насправді – чи не половина ламінованих папірців була... фальшивками.
Однак, як кажуть, хтось бачить у калюжі тільки бруд, а хтось – зорі. Кожний сам створює собі свято і обирає – бубоніти з приводу брудного туалету, чи піти до чистого, бо головне — гарно провести час у компанії цікавих та неординарних людей.