Дерева «кохання» на «полянах щастя»

Щоб закарбувати у пам’яті та на фото свою шлюбну церемонію, молодята у Вінниці мають більше десятка «прибитих» місць. Найулюбленіші у самому центрі Вінниці – Вічний вогонь на Меморіалі Слави по Козицького, Алея закоханих у Центральному парку культури та відпочинку, храм по Хмельницькому шосе, Ботанічний сад, музей-садиба Миколи Пирогова, майданчик біля ресторану «Шанхай».
До всіх інших місць закохані та свита їдуть за місто – хто до так званого «шашлика» — напису «Вінниця» при в’їзді на вулицю Київську, хто до мальовничого озерця біля «Хати лісника» по тій же трасі за Стрижавкою, хто на майданчик перед рестораном «Дубовий гай», хто трохи далі – у «Гостевію». Є «фотомісця молодят» і в іншому напрямку – на окружній біля ресторану «Диканька» закохані фотографуються біля пари цементних волів при вході. Мабуть, прикольно потриматися за їхні роги… А ще їздять весільні кортежі аж під Вороновицю, до фігури Остапа Бендера – може, теж мають таємну мрію про мільйонний спадок, чи про «знойную женщину, мечту поэта»…
Крім фотографування, молодята з друзями розпивають шампанське, а порожні пляшки чомусь вішають на стрічках на дерева – чи то щоб назад не везти, чи то сподіваються, що це якимось чином допоможе зміцнити шлюб. От і висять ці скляні «свідки» солодких поцілунків, розгойдуючись під поривами вітру, символізуючи високу пустопорожність деяких «традицій». Останнім часом до Вінниці прийшла ще одна «фішка» — закривати на замок своє кохання. Висять-іржавіють замки на ланцюгах, обплетених навколо дуба, що перед «Дубовим гаєм»…
Вище хмар лине пара голубів, яку можуть випустити в небо молодята біля Вічного вогню. Послуга ця коштує 80 гривень. Не задарма фотографуються шлюбні пари і на майданчиках. За неофіційними даними, за це беруть від 50 до 300 гривень – у кожній «точці» по-різному. Усе, як у житті – «красиве та корисне», романтика почуттів переплітається з ланцюгами, замками та пляшками…
Начальник міського відділу РАЦСу Галина Левицька має свій погляд на такі весільні традиції:
— Останнім часом розвелося багато таких майданчиків – просто йде викачка грошей з молодят. Біля одного ресторану просто «міні-загс» зробили – на качелі стає ведуча і, використовуючи наш текст шлюбного обряду, ще разок «одружує» молодят, стелить рушничок, відкриває шампанське і так далі. Цікавого і нового нічого немає – лізуть на дерево, вішають пляшки… Звичайно, символічний вхід у спільне самостійне життя має бути, але нехай це буде і весело, і романтично, і хвилююче.