Як двійця «нових лідерів» ділитиме виборців Вінничини?

Якщо Арсеній Яценюк узяв низький старт і майже одразу заявив про те, що братиме участь у виборах Президента, то Анатолій Гриценко на таку перспективу поки не каже ані так, ані ні. Ці обидві кандидатури називають учасниками президентських перегонів, і вже точно — майбутніх парламентських виборах. У Вінниці вже створені регіональні осередки обидвох поки ще громадських організацій. Тож боротьба почалася.
І екс-спікера, і екс-міністра вже назвали „улюбленою двійцею інтелігенції”. Арсеній Петрович – молодий і перспективний, зі сміливими поглядами. Власне, він сам може бути дзеркалом свого виборця. Портрет виборця Анатолія Гриценка, як він сам розповів, насамперед люди, які не будуть керуватися пустими обіцянками. Обидва пропонують зміни. Тобто і боротимуться за одних і тих же. Питання: як і якими засобами?
Відкриття „Фронту змін” у Вінниці здивувало телемостом (що в дивовижу для вінничан), а нещодавно організація відзначилась скандалом. Мовляв, не дуже шанують „провінціалів” в обласному центрі. Та й серед керівної верхівки – майже усі „білі комірці”. Подібне недопрацювання цілком може вплинути на рівень підтримки організації в районах. До слова, „фронтовикам” вже закидали недостатню увагу з приводу створення структури організації. Політичним же опонентам дуже цікаво побачити конкурентів під час агітації, скажімо, в сільському клубі у далекому селі Оратівського району, на фермі або ж на полі. Хіба що місцевий „Фронт” робить головну ставку на обласний центр? Зрештою, аграрії також дивляться телевізор, а там Арсеній Петрович виступає через сюжет. Але ж поки що як молодий та амбіційний політик і добра людина: то депозит допоміг забрати з банку, то дитячий майданчик подарував.
Анатолію Гриценку закидають зволікання з утворенням регіональних організацій. Та повідомити про обласний офіс „Громадянської позиції” до Вінниці екс-міністр оборони приїхав з чіткою програмою. До того ж, у супроводі голови Асоціації малих міст України (а це райцентри) Павлом Козирєвим – він член ради організації. Щоправда, Анатолій Гриценко заперечує будь-який свій вплив на асоціацію (та й адмінресурсом це навряд чи назвати можна), але якщо вирішать підтримати, каже, це їхня справа. Однак таке партнерство вочевидь може додати балів кандидату. Та й у 25 райцентрах Вінниччини виборців набагато більше, ніж в одному обласному центрі. До того ж, Гриценко пропонує змінити закон про територіальний устрій, аби міністерської чи будь-якої відомчої землі в Україні не було, а усією територією від кордону до кордону на карті, відповідно і грішми з неї, могла розпоряджатися територіальна громада. Може, трохи ідеалістично, але Гриценко публічно відхрестився від олігархів в рядах його організації. Але саме на хвилі боротьби з олігархами і кланами відкривалися двері до влади не одному політику.
Як би там не було, і екс-спікер, і екс-міністр розпорошать голоси вже існуючих партій. А зважаючи на те, що регіон у нас помаранчевий (принаймні, був таким), а рейтинги лідерів майдану щодень падають, відповідно і боротьба точитиметься за тих, хто сумнівається. І що вже казати про звичайних людей, якщо у затятих партійців переконання захиталися. Так, свободи, політичної і з перспективою, захотілося двом депутатам міськради. І це ж у час, коли Юлія Тимошенко, якій вони дарували квіти під час візиту до Вінниці, днями заявила, що йде в Президенти.