на 35 гривень в день з’їдає солдат у вінниці
12.06.2009
35 гривень в середньому коштує прогодувати одного солдата Української армії у Вінниці. Це — сніданок, обід і вечеря. Нині ними опікуються приватні структури. Нещодавно саме навколо них і розгорівся скандал. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко звинуватила у зловживаннях Міністерство оборони, а конкретно — очільника міністерства Юрія Єханурова. За її словами, в результаті перевірки КРУ виявило, що комерційні структури, котрі організовують харчування в армії, поставляли продукти у кілька разів дорожче за ринкову вартість. Так, «ковбаса найнижчої якості закуповувалась по 68,4 гривні за кілограм, у той час, коли ковбаса найвищої якості коштувала у магазині 36 гривень. М“ясо птиці можна було брати за 17 гривень, а брали його за 30 гривень», — сказала Юлія Тимошенко. Минулого четверга, 4 червня, вінницькі військові влаштували для журналістів екскурсію їдальнею військової частини при штабі Повітряних Сил. Показали і розказали, як, чим і за скільки харчуються наші солдати.
Представник компанії «Мезон-К» у Вінниці Дмитро Медведєв заперечує факт зловживання під час закупівлі продуктів. Навпаки, за його словами, ціни, за якими компанія купує продовольство, — одні з найнижчих.
— Для прикладу, десяток яєць ми купуємо по 4 гривні, кілограм м’яса – за 30 гривень, — розповідає Дмитро Медведєв. — Це — ціни по Вінницькому регіону. Вони можуть дещо різнитися з цінами в інших областях. Продукти ж купуємо на місцевих підприємствах. Наприклад, остання партія м’яса надійшла із Жмеринського м’ясокомбінату. Нижчу ціну вдається втримувати, бо працюємо із постійними постачальниками.
Для Української армії передача організації харчування у концесію приватним структурам — справа відносно нова. Тому недоліків вистачає. Начальник продовольчої служби Повітряних Сил ЗСУ Олексій Профатило зазначив, що претензій стосовно харчування до приватних фірм армія не має, зате є проблеми стосовно кваліфікації їхнього штату.
— Кухарі, які працюють у комерційних структурах, не надто підготовлені. Їх рівень, порівняно із тими, що працювали у Збройних Силах, помітно нижчий, — каже Олексій Профатило. — Крім того, є чимало нарікань щодо самих будівель їдалень, відданих у користування приватним фірмам. Однак, ми не можемо їх звинувачувати, бо армія, через брак коштів, не завжди вчасно розраховується із цими структурами за послуги.
Самим же солдатам, здається, байдуже хто готує їм обід. Головне — щоб він був смачним і вчасно. А з цим проблем немає. Принаймні, так говорять солдати.
— Харчуванням цілком задоволений, — каже солдат строкової служби Олександр Дорошкевич. До Вінниці він приїхав служити із Білої Церкви, маючи диплом Київського політехнічного університету. — Харчують борщем, супом, різними кашами, картоплею. М’яса достатньо — котлети, гуляш... Лишень цукерок не дають, але розумію, що це тільки на краще.
Втім, за словами Олександра, поправитись солдатською їжею не виходить. Навпаки, за вісім місяців служби схуд аж на 10 кілограмів. Проте цим він задоволений і додає, що суть зовсім не у їжі.
Віталій МЕЛЬНИК
- На збиранні полуниці мільйонером не стати- Вінницькій «швидкій» – 65!- Де зручніше пройти техогляд у Вінниці- „Побитого” в’язня пред’явили комісії- За що садять «тіньовиків»
Сегодня вы и ваш внутренний мир можете стать для кого-то неразрешимой загадкой. Поможете ли вы этому человеку разобраться или воспользуетесь ситуацией в собственных целях - целиком зависит от вашего вкуса.
