Хто добудує ЕЛІТАрний будинок на Келецькій?
29.05.2009
Про це домовлялися міський голова з власником підприємства-забудовника
Більше сотні вінницьких сімей не можуть вселитися в обіцяні квартири. Майбутні офіси на першому поверсі теж досі не працюють, а значить — не поповнюють міський бюджет. Цей будинок по Келецькій вже не перший рік не можуть здати в експлуатацію. Зависла і 2-кімнатна квартира, що забудовник обіцяв передати місту. Люди, які заплатили за ці квартири, вже охрестили будинок „Еліта-центром по-вінницьки”. Забудовник заперечує: яка „Еліта”?, будинок — майже готовий, люди вже там ремонти роблять.
Вінничанка має офіційний статус постраждалої від київського Еліта-центру.
„Ми просили прийняти закон, який би перешкоджав створенню подібних Еліт, але...” з сумом розповідає вінничанка Віра Степанівна. Вона – одна з покупців квартир у сумнозвісному київському Еліта-центрі. Щоб придбати нове житло, продала свою однокімнатну квартиру у Києві.
Віра Степанівна розповідає, що до Києва горе-забудовники намагалися провернути подібну аферу в Москві. Але Лужков цю проблему владнав буквально за два місяці: будинок забрали у власність міста, а люди свої квартири отримали, каже вінничанка. Зараз Київрада таки винесла рішення про задоволення вимог постраждалих, і в першу чергу тих, хто сплатив за житло 100%. Новий забудовник, якому пообіцяли знизити оплату за землю, вже пройшов тендер.
— Одна жінка подала позов, і суд визнав вину Київської адміністрації у ситуації, що склалася, — розповідає Віра Степанівна. – Якби не це рішення, нами б взагалі ніхто не займався. Був суд і не один, ми всі пройшли через міліцію, отримали довідки з печатками, що ми постраждалі. Але законів, які б захистили людей від таких „еліт”, немає.
Будинок є – життя немає
Пан Микола з сім’єю вирішив розширити житлову площу у Вінниці. Квартиру продали. Зараз, каже, щодня за 50 кілометрів їздить у Вінницю на роботу, субота — також робоча. У сім’ї — трирічна дитина.
— Власник каже – немає грошей, а де ж ділися ті, що ми заплатили? — розповідає пан Микола. – Нам пояснювали, щоб здати будинок потрібно не один мільйон гривень. І одразу. Але ж ми і так кожен вже заплатив! Там усе продано, навіть усі підвали і перші поверхи продані під магазини і офіси. Однокімнатних квартир там майже немає. А трикімнатні коштували майже 72 тис. доларів. Нам радять подавати до суду. Що робити, вже й не знаємо. Вже готові створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, аби самим довести його до пуття. Боремося самі.
Людям вже обіцяли, що вони за місяць-два зможуть вселитися у своє житло. Але справа з місця не зрушила, тож люди почали писати відкриті листи. Як стало відомо „МІСТУ”, днями міський голова Володимир Гройсман зустрічався із забудовником.
Будинок почали будувати за „липовими” документами?
Здати 10-поверхівку підприємство „Агропромселбуд” обіцяло ще 30 грудня 2006 року. „Нам кажуть, що проблема полягає у тому, що виконавець почав зводити поряд із нашим цегляним будинком інший, монолітний, — значиться у відкритому листі, з яким звернулись люди до міської та обласної влади. – Досить дивним є те, що на усі наші звернення пан Олег Квас говорить, що немає коштів на завершення монолітного будинку, хоча в іншому кінці міста, на „Пивзаводі”, розпочав будівництво...”
На своє життя-буття Олег Квас вже поскаржився журналістам в одному з інтерв’ю.
„Ця історія розпочалась в 2005-му році, коли було закладено перший камінь у фундамент висотного будинку по вулиці Келецькій, – розповів директор підприємства-забудовника «Агропромселбуд» Олег Квас. – Усіх необхідних документів для будівництва у нас не було. І тоді до мене звернувся достатньо респектабельний, як мені здалося, посередник і за 80 тисяч доларів гарантував оформити увесь пакет дозволів. Один із вінницьких бізнесменів також вирішив питання дозволу на новобудову по вулиці Київській з цим же посередником… Незабаром я отримав на руки обіцяний пакет дозволів з підписами усіх служб. Коли ж показав його членам перевіряючої комісії, то був шокований! Виявилось, що за 80 тисяч доларів я придбав «липу». Аферист із грошима раптово зник, телефон відключив і зі своєю проблемою я залишився сам-на-сам”.
Тепер з проблемою сам-на-сам залишились більше 100 сімей вінничан. Але тоді в ситуацію втрутився міськвиконком, і з документами допомогли. Обіцяє влада допомогти забудовнику і зараз. А допоможуть забудовнику здати будинок, і люди залишаються не ображеними. Але чомусь офіційно це заявити не поспішають.
Коментар
Міський голова Володимир Гройсман:
— Міська влада підтримує усі ініціативи людей. Я дав відповід-не доручення: визначити обсяги робіт, які необхідні для завершення будинку. Через тиждень мають бути результати. За цими результатами створимо робочу комісію, яка й буде визначати обсяги робіт, необхідні для завершення будинку.
Олег Квас, керівник будівельної організації:
— Зараз я даю дані, скільки потріб-но коштів на завершення будинку. Це близько двох мільйонів гривень. Половина комісії вже документи підписали, залишились газівники, електрики, ліфтери. Та й ліфти є, вони лежать на десятому поверсі, їх потрібно лише встановити.
Міський голова пообіцяв, що після того, як будуть готові розрахунки, він проситиме підрядні організації завершити роботи по будинку в кредит. Якщо підрядники відмовляться, у мене є ще можливість взяти кредит в Мінрегіонбуді, але зараз там йде боротьба.
Ніякі ціни я піднімати не збираюсь, нікуди не зникаю, фірма працює, телефони також! Якщо б я хотів зробити „еліту”, то це потрібно було б робити два роки тому. А зараз будинок готовий: його можна побачити, до нього доторкнутися, там вже роблять ремонти.
Вінничанка має офіційний статус постраждалої від київського Еліта-центру.
„Ми просили прийняти закон, який би перешкоджав створенню подібних Еліт, але...” з сумом розповідає вінничанка Віра Степанівна. Вона – одна з покупців квартир у сумнозвісному київському Еліта-центрі. Щоб придбати нове житло, продала свою однокімнатну квартиру у Києві.
Віра Степанівна розповідає, що до Києва горе-забудовники намагалися провернути подібну аферу в Москві. Але Лужков цю проблему владнав буквально за два місяці: будинок забрали у власність міста, а люди свої квартири отримали, каже вінничанка. Зараз Київрада таки винесла рішення про задоволення вимог постраждалих, і в першу чергу тих, хто сплатив за житло 100%. Новий забудовник, якому пообіцяли знизити оплату за землю, вже пройшов тендер.
— Одна жінка подала позов, і суд визнав вину Київської адміністрації у ситуації, що склалася, — розповідає Віра Степанівна. – Якби не це рішення, нами б взагалі ніхто не займався. Був суд і не один, ми всі пройшли через міліцію, отримали довідки з печатками, що ми постраждалі. Але законів, які б захистили людей від таких „еліт”, немає.
Будинок є – життя немає
Пан Микола з сім’єю вирішив розширити житлову площу у Вінниці. Квартиру продали. Зараз, каже, щодня за 50 кілометрів їздить у Вінницю на роботу, субота — також робоча. У сім’ї — трирічна дитина.
— Власник каже – немає грошей, а де ж ділися ті, що ми заплатили? — розповідає пан Микола. – Нам пояснювали, щоб здати будинок потрібно не один мільйон гривень. І одразу. Але ж ми і так кожен вже заплатив! Там усе продано, навіть усі підвали і перші поверхи продані під магазини і офіси. Однокімнатних квартир там майже немає. А трикімнатні коштували майже 72 тис. доларів. Нам радять подавати до суду. Що робити, вже й не знаємо. Вже готові створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, аби самим довести його до пуття. Боремося самі.
Людям вже обіцяли, що вони за місяць-два зможуть вселитися у своє житло. Але справа з місця не зрушила, тож люди почали писати відкриті листи. Як стало відомо „МІСТУ”, днями міський голова Володимир Гройсман зустрічався із забудовником.
Будинок почали будувати за „липовими” документами?
Здати 10-поверхівку підприємство „Агропромселбуд” обіцяло ще 30 грудня 2006 року. „Нам кажуть, що проблема полягає у тому, що виконавець почав зводити поряд із нашим цегляним будинком інший, монолітний, — значиться у відкритому листі, з яким звернулись люди до міської та обласної влади. – Досить дивним є те, що на усі наші звернення пан Олег Квас говорить, що немає коштів на завершення монолітного будинку, хоча в іншому кінці міста, на „Пивзаводі”, розпочав будівництво...”
На своє життя-буття Олег Квас вже поскаржився журналістам в одному з інтерв’ю.
„Ця історія розпочалась в 2005-му році, коли було закладено перший камінь у фундамент висотного будинку по вулиці Келецькій, – розповів директор підприємства-забудовника «Агропромселбуд» Олег Квас. – Усіх необхідних документів для будівництва у нас не було. І тоді до мене звернувся достатньо респектабельний, як мені здалося, посередник і за 80 тисяч доларів гарантував оформити увесь пакет дозволів. Один із вінницьких бізнесменів також вирішив питання дозволу на новобудову по вулиці Київській з цим же посередником… Незабаром я отримав на руки обіцяний пакет дозволів з підписами усіх служб. Коли ж показав його членам перевіряючої комісії, то був шокований! Виявилось, що за 80 тисяч доларів я придбав «липу». Аферист із грошима раптово зник, телефон відключив і зі своєю проблемою я залишився сам-на-сам”.
Тепер з проблемою сам-на-сам залишились більше 100 сімей вінничан. Але тоді в ситуацію втрутився міськвиконком, і з документами допомогли. Обіцяє влада допомогти забудовнику і зараз. А допоможуть забудовнику здати будинок, і люди залишаються не ображеними. Але чомусь офіційно це заявити не поспішають.
Коментар
Міський голова Володимир Гройсман:
— Міська влада підтримує усі ініціативи людей. Я дав відповід-не доручення: визначити обсяги робіт, які необхідні для завершення будинку. Через тиждень мають бути результати. За цими результатами створимо робочу комісію, яка й буде визначати обсяги робіт, необхідні для завершення будинку.
Олег Квас, керівник будівельної організації:
— Зараз я даю дані, скільки потріб-но коштів на завершення будинку. Це близько двох мільйонів гривень. Половина комісії вже документи підписали, залишились газівники, електрики, ліфтери. Та й ліфти є, вони лежать на десятому поверсі, їх потрібно лише встановити.
Міський голова пообіцяв, що після того, як будуть готові розрахунки, він проситиме підрядні організації завершити роботи по будинку в кредит. Якщо підрядники відмовляться, у мене є ще можливість взяти кредит в Мінрегіонбуді, але зараз там йде боротьба.
Ніякі ціни я піднімати не збираюсь, нікуди не зникаю, фірма працює, телефони також! Якщо б я хотів зробити „еліту”, то це потрібно було б робити два роки тому. А зараз будинок готовий: його можна побачити, до нього доторкнутися, там вже роблять ремонти.
Ірина ЖУК
На цю ж тему:
- Надзюрив? - Плати- Барсиків та Мухтарів вінничани закопують у лісопосадках- Життя біля квартири-«смердючки»- Диспетчер-раз, диспетчер-два…- Усиновителі роками чекають малюків
- Надзюрив? - Плати- Барсиків та Мухтарів вінничани закопують у лісопосадках- Життя біля квартири-«смердючки»- Диспетчер-раз, диспетчер-два…- Усиновителі роками чекають малюків



Сегодня вы и ваш внутренний мир можете стать для кого-то неразрешимой загадкой. Поможете ли вы этому человеку разобраться или воспользуетесь ситуацией в собственных целях - целиком зависит от вашего вкуса.
