Хто «кришує» безробітних?

Конвеєр безробіття поглинає все нових і нових людей – у центрах зайнятості області їх зареєстровано більше 37 тисяч. У режимі неповного робочого дня працюють 14,6 тис. вінничан, а 15 тисяч перебувають у відпустках без збереження зарплати.
Куди ж звертаються вінничани за допомогою, де шукають справедливість, і хто їм допомагає – влада, профспілки чи роботодавці?
— З початку року зареєстровано 16 тисяч шукачів роботи, — сказав директор обласного центру зайнятості В’ячеслав Гаврилюк, — а вакансій є всього 1,7 тисячі. Тобто на одну вакансію претендують від 9 до 21 осіб. В області діє програма зайнятості, і 89% виділених коштів витрачається на матеріальне забезпечення безробітних, а 10% — на тих, хто їх обслуговує. Середній розмір допомоги безробітним становить 569 грн. От дехто каже, що наша служба «кришує» безробітних. Ні, ми просто рятуємо людей.
Профспілки у радянські часи були «школою комунізму», випускників «школи» було достатньо, а ми не те що до комунізму не дійшли, але й капіталізму не побудували. Приміром, у високорозвинутих країнах допустимий рівень безробіття становить 5-7% ( від працюючого населення) , у країнах, які розвиваються – 2,5-3%. За період незалежності в Україні рівень безробіття був 4%, нині він офіційно становить 6%, а за неофіційними даними – і всі 10%.
— Головне завдання профспілок нині – щоб працювали люди, — каже заступник голови незалежних профспілок області Микола Колесник. – У цьому повинна бути зацікавленою, в першу чергу, влада, адже вона утримується за рахунок податків працюючих. Профспілки теж зацікавлені у тому, щоб вінничани працювали, адже працюючі – наші потенційні спілчани. Поки що ми не ініціювали протестних акцій, а домовлялися з владою та роботодавцями і разом розв’язували проблеми по деяких підприємствах. Крім того, підписали меморандум порозуміння на засіданні тристоронньої ради ( влада, профспілки, роботодавці). Поки що в області соціальний діалог спрацьовує. На жаль, під час кризи, як кажуть, у каламутній воді «рибка» ловиться – маю на увазі те, що малий та середній бізнес ховає прибутки в тінь, а робітникам платить по мінімуму, та й то неофіційно.
Доки керівництво узгоджує плани антикризових дій та боротьби з безробіттям, своє конституційне право на працю у травні не змогли реалізувати майже 40 тисяч вінничан…