Вінницьку Тузлу стереже пес Тузлик
22.05.2009
Приватний острів в Ольгополі народився через велику любов до України
До цього острова, що в селищі Ольгопіль Чечельницького району, можна дістатися невеличким вітрильником „Петра і Павла”. Капітаном на судні — Павло Каленич, відомий бізнесмен. Власне, появою на мапі Вінниччини цього острова маємо завдячувати саме Павлу Євгеновичу. Як і його назві – Тузла-два.
— Ольгопіль фактично розташований на кордоні Вінницької і Одеської областей. Тому й острів назвав Тузла-два – він теж прикордонний, — пояснює Павло Каленич.
Власне ж, вінницька Тузла – острів рукотворний. А насипався острів саме тоді, коли Україна з Росією ділила Велику Тузлу. Чи то, щоб недоброзичливцям погано і надалі спалося, чи то, щоб своїх співвітчизників підтримати, Павло Євгенович назвав свій острів… Тузла. Жартує, що може здавати його для проведення переговорів на найвищому рівні – як, приміром, Рейк’явік.
— Тут можна проводити переговори і про газ, і вирішувати інші важливі питання, — сміється Павло Євгенович, а серйозно додає… – Ось нещодавно на острові було спільне засідання районних і обласних енергетиків…
Площа вінницької Тузли — 700 квадратних метрів. Щоб його насипати, каже Павло Євгенович, знадобилося 2000 тонн землі. Аби острів не «розповзався», його підмурували. Навколо ж – на 70 гектарів – плесо озера. Крім як вітрильником, до острова можна дістатися і маленьким поромом. До машинних скатів зверху приєднані дошки. Стаєш на них, тягнеш за канат… І попливли! На острові є дерев’яний будиночок з усіма зручностями, телефоном, туалетом і гарячою водою. Поряд – альтанка з очерету. Є українські тини, ростуть мальви. Є і віз, на якому грають музики. Стереже будинок, острів і кордон – песик Тузлик. На його будці так і написано: Тузлик.
Щоранку на острові піднімають прапори України і Ольгополя. До слова, прапор Ольгополя розроблений за участі Павла Каленича. Власне, пан Каленич робить чимало для збереження історії рідного краю та підняття духу патріотизму. І не тільки тим, що збирає історичні дані про малу батьківщину і колекціонує місцеву символіку. Найперше – успішна діяльність його підприємства. Діти працівників підприємства у дитячий садочок ходять безкоштовно. А ще при господарстві організовано народний хор. У кабінеті Павла Євгеновича на столі стоїть макет пам’ятника Олександру Пушкіну. Одна з мрій – створити в Ольгополі справжній пам’ятник російському поету, який любив Україну.
До слова, любити українську землю пан Каленич вчить в прямому розумінні слова. Ну в кого ще у господарстві чорношкірі студенти прополювали буряки? А торік на вінницькій Тузлі проходили практику по ландшафтному дизайну й студенти із Франції.
— Острів проектувався саме в подільському стилі, — розповідає ландшафтний дизайнер Сергій Хоменко, автор проекту острова. – У нас прекрасна природа і давні традиції прикрашати обійстя, але чомусь чітко визначеного стилю немає. Тож під впливом вражень від цього острова і народилась ідея виділити подільський стиль в окремий стиль ландшафтного дизайну.
Так, Ольгопіль має давню історію. Сьогодні в ньому проживає близько 5 тисяч людей, а от у 1896 році населення становило 10300 осіб. Він мав статус помісного міста Подільської губернії. Діяло 18 фабрик і заводів: винокурний завод, 13 вітряних і один водяний млин, пивоварня, цегельня…
Ольгополем же місто названо на честь онуки Катерини ІІ, якій дуже сподобалась ця місцина.
— Ольгопіль фактично розташований на кордоні Вінницької і Одеської областей. Тому й острів назвав Тузла-два – він теж прикордонний, — пояснює Павло Каленич.
Власне ж, вінницька Тузла – острів рукотворний. А насипався острів саме тоді, коли Україна з Росією ділила Велику Тузлу. Чи то, щоб недоброзичливцям погано і надалі спалося, чи то, щоб своїх співвітчизників підтримати, Павло Євгенович назвав свій острів… Тузла. Жартує, що може здавати його для проведення переговорів на найвищому рівні – як, приміром, Рейк’явік.
— Тут можна проводити переговори і про газ, і вирішувати інші важливі питання, — сміється Павло Євгенович, а серйозно додає… – Ось нещодавно на острові було спільне засідання районних і обласних енергетиків…
Площа вінницької Тузли — 700 квадратних метрів. Щоб його насипати, каже Павло Євгенович, знадобилося 2000 тонн землі. Аби острів не «розповзався», його підмурували. Навколо ж – на 70 гектарів – плесо озера. Крім як вітрильником, до острова можна дістатися і маленьким поромом. До машинних скатів зверху приєднані дошки. Стаєш на них, тягнеш за канат… І попливли! На острові є дерев’яний будиночок з усіма зручностями, телефоном, туалетом і гарячою водою. Поряд – альтанка з очерету. Є українські тини, ростуть мальви. Є і віз, на якому грають музики. Стереже будинок, острів і кордон – песик Тузлик. На його будці так і написано: Тузлик.
Щоранку на острові піднімають прапори України і Ольгополя. До слова, прапор Ольгополя розроблений за участі Павла Каленича. Власне, пан Каленич робить чимало для збереження історії рідного краю та підняття духу патріотизму. І не тільки тим, що збирає історичні дані про малу батьківщину і колекціонує місцеву символіку. Найперше – успішна діяльність його підприємства. Діти працівників підприємства у дитячий садочок ходять безкоштовно. А ще при господарстві організовано народний хор. У кабінеті Павла Євгеновича на столі стоїть макет пам’ятника Олександру Пушкіну. Одна з мрій – створити в Ольгополі справжній пам’ятник російському поету, який любив Україну.
До слова, любити українську землю пан Каленич вчить в прямому розумінні слова. Ну в кого ще у господарстві чорношкірі студенти прополювали буряки? А торік на вінницькій Тузлі проходили практику по ландшафтному дизайну й студенти із Франції.
— Острів проектувався саме в подільському стилі, — розповідає ландшафтний дизайнер Сергій Хоменко, автор проекту острова. – У нас прекрасна природа і давні традиції прикрашати обійстя, але чомусь чітко визначеного стилю немає. Тож під впливом вражень від цього острова і народилась ідея виділити подільський стиль в окремий стиль ландшафтного дизайну.
Так, Ольгопіль має давню історію. Сьогодні в ньому проживає близько 5 тисяч людей, а от у 1896 році населення становило 10300 осіб. Він мав статус помісного міста Подільської губернії. Діяло 18 фабрик і заводів: винокурний завод, 13 вітряних і один водяний млин, пивоварня, цегельня…
Ольгополем же місто названо на честь онуки Катерини ІІ, якій дуже сподобалась ця місцина.
Ірина ЖУК, Павло Олесич
На цю ж тему:
- На збиранні полуниці мільйонером не стати- Вінницькій «швидкій» – 65!- Де зручніше пройти техогляд у Вінниці- на 35 гривень в день з’їдає солдат у вінниці- „Побитого” в’язня пред’явили комісії
- На збиранні полуниці мільйонером не стати- Вінницькій «швидкій» – 65!- Де зручніше пройти техогляд у Вінниці- на 35 гривень в день з’їдає солдат у вінниці- „Побитого” в’язня пред’явили комісії



Сегодня вы и ваш внутренний мир можете стать для кого-то неразрешимой загадкой. Поможете ли вы этому человеку разобраться или воспользуетесь ситуацией в собственных целях - целиком зависит от вашего вкуса.
