А в партсписках хто?..
15.05.2009
В ініціативі КВУ провести попередні вибори за відкритими списками партійці вгледіли «заказуху»
Заява Комітету виборців України провести в регіонах так звані праймеріз (попередні вибори) за відкритими списками підбило партії на підозрілу мовчанку. Принаймні місцеві осередки. Чого б це? Адже про необхідність зняти завісу таємничості (аби люди не голосували за кота в мішку) заявляли і комуністи, і соціалісти, і регіонали, і БЮТівці, і нашоукраїнці, і… Коротше хто тільки на цьому не наполягав… Щоправда, далі слів не пішло. Ось і зараз черговий законопроект лежить у парламенті, розглянути його обіцяють із дня на день. Але як там не було б, саме цю ідею – виборів за відкритими списками – можна було б назвати об’єднавчою навіть для різних політичних таборів. Так-то так, але, виявляється, щось не так.
Дзвонити дзвонили, а прийшла одна Лук’янова
Владислав Телень, представник КВУ у Вінницькій області, каже, що дзвінки від партійців із приводу попередніх виборів були. Однак називати цікавих не поспішає, пояснює, що серйозних намірів не відчув.
— Особисто у мене була лише пані Лук’янова, — повідомив «МІСТУ» Владислав Телень. – Цікавилась можливістю участі у праймеріз політичної сили «Вперед, Україно!». Однак час для партій ще є. Почекаємо.
Час, коли формуються партійні списки кандидатів у депутати, журналісти і експерти дуже полюбляють. І кого тільки в них не надибаєш. І водіїв, і секретарок, і родичів лідерів політичних партій, і вчорашніх ярих супротивників їхніх партійних ідей. Подекуди – так хочуть до влади, що одне і те ж прізвище можна знайти у списках різних партій. Зрештою, може, у них приховані таланти? У будь-якому разі, за словами Владислава Теленя, проведення таких попередніх виборів та ще й за відкритими списками змусить партії більш відповідально підійти до процесу формування кандидатів «на папаху». А виборці перестануть голосувати наосліп.
Хоча варто зауважити таке. Списки кандидатів у парламент (у повному обсязі) можна знайти на сайті Центральної виборчої комісії. Та й списки кандидатів у місцеві ради навряд чи можна назвати сюрпризом. Їх мають надрукувати у газеті, а ще – вивісити на виборчих дільницях. Друкують (дрібними літерами) і вішають, як велить закон. А з екранів та агіток до людей звертається перша п’ятірка – в усій красі і на повний зріст, з кольорових фото і з широко розписаними досягненнями. Чи, може, це проблема людей, що не шукали, не ходили в бібліотеку за газетою, не прописались на виборчій дільниці? Бо ж потім виявляється, що у міські депутати пройшли не тільки кум-брат-сват, а й чоловік з дружиною (щоправда, за списками різних партій). І на сесії разом ходять, і голосують однаково. І усі фланги прикриті.
Хто з наших у парламенті?
Сьогодні Вінниччину у парламенті представляють: Степан Глусь (БЮТ), Ігор Калетнік і Валерій Бевз (КПУ), Катерина Лук’янова і Анатолій Матвієнко (обоє обрані за списками НСНУ), Олег Зарубінський (Блок Литвина). Звісно, більшість вінничан і гадки не мали, хто обстоюватиме інтереси області у Раді, коли політична сила, за яку вони ставили галочку, пройде у парламент. Просто голосували за Юлю, Вітю, Петра… Причому, у першій десятці списку з вінничан йшов хіба що Валерій Бевз (№7). Його однопартієць Ігор Калетнік був 16-тим. Катерина Лук’янова — 49-ою, Анатолій Матвієнко – 22-им, Степан Гнусь – аж 108-им.
До слова, найактивнішим з новообраних депутатів стала… жінка. За пані Катериною – 17 законопроектів, Ігорем Калетніком – 12, Валерієм Бевзом – 11, а за Степаном Глусем – усього лише 3. Зате Степан Карлович – перший серед наших за кількістю нереєстрування на засіданнях. За останній рік – за ним 25 пропусків. За Лук’яновою – 20, за Бевзом і Калетніком – по 7.
Але не будемо нарікати на наших депутатів: люди поважні, з вищою освітою і зі званнями. Вони й увійдуть у відкриті списки, навіть якщо їхні партії проігнорують звернення КВУ. Обласні відділення КВУ самі сформують відкриті списки, пообіцяв заступник голови правління КВУ Віталій Тесленко. За його словами, також у списки внесуть голів обласних та міських парторганізацій, голів місцевих адміністрацій, депутатів місцевих рад і просто авторитетних людей, пов’язаних з цими політичними силами. Хто увійде, крім нардепів і партійних лідерів, визначать експерти.
Партійці вгледіли провокацію, політологи — демагогію
Говорячи про відкриті списки, у КВУ посилаються на законопроект про вибори народних депутатів, авторами якого є нардепи Владислав Каськів (НУ–НС), Андрій Шевченко (БЮТ), Юрій Мірошниченко (ПР) та Євгеній Суслов (БЮТ). Його й обіцяють взяти за основу, але популяризувати саме такий вид виборів, а не сам проект закону. Місцеві ж партійці з обережністю ставляться до такого експерименту. Кажуть, якось він з’явився ні з того, ні з сього, наче булька на воді. В усіх питання: хто і що робитиме з результатами?
Про те, що у проведенні праймеріз немає жодного сенсу, каже вінницький політолог Валентин Муханов. Принаймні, зараз, в Україні.
— Суть у тому, що в Америці праймеріз офіційно закріплені законом, і там ця процедура цілком логічна, — пояснює Валентин Муханов. – А у нас? Не бачу жодного сенсу у цьому. А які гарантії об’єктивності? Це може стати додатковим інструментом для піару певних політичних сил і можливістю маніпулювати свідомістю людей. Механізму ж – немає. Якщо такі вибори закріпити на законодавчому рівні – це може бути цікаво. А так це може стати прикладом чергового «надувательства».
Загалом, результати таких попередніх виборів політолог називає не більше, ніж результатом простих соцдосліджень. От тільки на праймеріз грошей потрібно набагато більше. І плюс – шоу. А от щодо відкритості списків, то Валентин Муханов говорить, що з ними і так може ознайомитись кожен бажаючий, питання у тому – чи захочуть це робити люди.
— Люди не в силах слідкувати не тільки за кількістю кандидатів, а й за кількістю партій, — зауважує він. – Відкривати списки у такий спосіб – це популізм і демагогія.
Що з того вийде? У будь-якому разі з’являться чергові політичні промови, може, навіть нові теми для лайфового ток-шоу. От тільки навряд чи що зміниться, поки політики людей, тобто нас з вами, називатимуть обтічним словом „електорат” і гратимуть на тому, що «піпл хаває».
Коментарі
Юрій Медведєв, голова Вінницької обласної організації «Батьківщина»
— Блок Юлії Тимошенко має сильне представництво у Верховній Раді, у БЮТ є свої механізми і ми маємо право самі порушувати питання щодо відкритості списків. Саме депутат від БЮТ Сергій Подворний подав законопроект щодо відкритих списків.
Щодо Комітету виборців України, то його репутація дуже сильно постраждала після того, як керівник КВУ Ігор Попов перейшов на роботу в Секретаріат Президента. І тому КВУ має довести свою незалежність і неупередженість, можливо, потім БЮТ буде дослухатись до їхніх ініціатив.
Ігор Кревський, заступник голови обласної організації Партії Регіонів:
— У нас таке враження, що цей експеримент замовлено під чийсь рейтинг. Коли торік готувалися до виборів, уже були сформовані штаби, про якісь попередні вибори і мови не було. А тут, коли готуються до виборів Президента, чомусь заговорили про цей експеримент. Звідки він взявся? Я так вважаю, що хтось хоче «протягнути» своїх кандидатів і підключити їх до якогось блоку.
Олександр Логінов, політолог:
— Ідея відкрити списки дуже гарна. Але коли це робить організація, абсолютно не підконтрольна, то виникає ряд запитань. По-перше, дуже сумнівна процедура висування кандидатів, до того ж, за якими критеріями і хто їх відбиратиме. Незрозуміла і процедура голосування, обіцяють, що навіть через Інтернет... Соцопитування в цій ситуації не тільки дешевше, а й викликає більшу довіру. В даному ж разі результати такого голосування можуть бути використані як маніпуляція, причому можливості для цього дуже широкі. Замовний характер очевидний.
Дзвонити дзвонили, а прийшла одна Лук’янова
Владислав Телень, представник КВУ у Вінницькій області, каже, що дзвінки від партійців із приводу попередніх виборів були. Однак називати цікавих не поспішає, пояснює, що серйозних намірів не відчув.
— Особисто у мене була лише пані Лук’янова, — повідомив «МІСТУ» Владислав Телень. – Цікавилась можливістю участі у праймеріз політичної сили «Вперед, Україно!». Однак час для партій ще є. Почекаємо.
Час, коли формуються партійні списки кандидатів у депутати, журналісти і експерти дуже полюбляють. І кого тільки в них не надибаєш. І водіїв, і секретарок, і родичів лідерів політичних партій, і вчорашніх ярих супротивників їхніх партійних ідей. Подекуди – так хочуть до влади, що одне і те ж прізвище можна знайти у списках різних партій. Зрештою, може, у них приховані таланти? У будь-якому разі, за словами Владислава Теленя, проведення таких попередніх виборів та ще й за відкритими списками змусить партії більш відповідально підійти до процесу формування кандидатів «на папаху». А виборці перестануть голосувати наосліп.
Хоча варто зауважити таке. Списки кандидатів у парламент (у повному обсязі) можна знайти на сайті Центральної виборчої комісії. Та й списки кандидатів у місцеві ради навряд чи можна назвати сюрпризом. Їх мають надрукувати у газеті, а ще – вивісити на виборчих дільницях. Друкують (дрібними літерами) і вішають, як велить закон. А з екранів та агіток до людей звертається перша п’ятірка – в усій красі і на повний зріст, з кольорових фото і з широко розписаними досягненнями. Чи, може, це проблема людей, що не шукали, не ходили в бібліотеку за газетою, не прописались на виборчій дільниці? Бо ж потім виявляється, що у міські депутати пройшли не тільки кум-брат-сват, а й чоловік з дружиною (щоправда, за списками різних партій). І на сесії разом ходять, і голосують однаково. І усі фланги прикриті.
Хто з наших у парламенті?
Сьогодні Вінниччину у парламенті представляють: Степан Глусь (БЮТ), Ігор Калетнік і Валерій Бевз (КПУ), Катерина Лук’янова і Анатолій Матвієнко (обоє обрані за списками НСНУ), Олег Зарубінський (Блок Литвина). Звісно, більшість вінничан і гадки не мали, хто обстоюватиме інтереси області у Раді, коли політична сила, за яку вони ставили галочку, пройде у парламент. Просто голосували за Юлю, Вітю, Петра… Причому, у першій десятці списку з вінничан йшов хіба що Валерій Бевз (№7). Його однопартієць Ігор Калетнік був 16-тим. Катерина Лук’янова — 49-ою, Анатолій Матвієнко – 22-им, Степан Гнусь – аж 108-им.
До слова, найактивнішим з новообраних депутатів стала… жінка. За пані Катериною – 17 законопроектів, Ігорем Калетніком – 12, Валерієм Бевзом – 11, а за Степаном Глусем – усього лише 3. Зате Степан Карлович – перший серед наших за кількістю нереєстрування на засіданнях. За останній рік – за ним 25 пропусків. За Лук’яновою – 20, за Бевзом і Калетніком – по 7.
Але не будемо нарікати на наших депутатів: люди поважні, з вищою освітою і зі званнями. Вони й увійдуть у відкриті списки, навіть якщо їхні партії проігнорують звернення КВУ. Обласні відділення КВУ самі сформують відкриті списки, пообіцяв заступник голови правління КВУ Віталій Тесленко. За його словами, також у списки внесуть голів обласних та міських парторганізацій, голів місцевих адміністрацій, депутатів місцевих рад і просто авторитетних людей, пов’язаних з цими політичними силами. Хто увійде, крім нардепів і партійних лідерів, визначать експерти.
Партійці вгледіли провокацію, політологи — демагогію
Говорячи про відкриті списки, у КВУ посилаються на законопроект про вибори народних депутатів, авторами якого є нардепи Владислав Каськів (НУ–НС), Андрій Шевченко (БЮТ), Юрій Мірошниченко (ПР) та Євгеній Суслов (БЮТ). Його й обіцяють взяти за основу, але популяризувати саме такий вид виборів, а не сам проект закону. Місцеві ж партійці з обережністю ставляться до такого експерименту. Кажуть, якось він з’явився ні з того, ні з сього, наче булька на воді. В усіх питання: хто і що робитиме з результатами?
Про те, що у проведенні праймеріз немає жодного сенсу, каже вінницький політолог Валентин Муханов. Принаймні, зараз, в Україні.
— Суть у тому, що в Америці праймеріз офіційно закріплені законом, і там ця процедура цілком логічна, — пояснює Валентин Муханов. – А у нас? Не бачу жодного сенсу у цьому. А які гарантії об’єктивності? Це може стати додатковим інструментом для піару певних політичних сил і можливістю маніпулювати свідомістю людей. Механізму ж – немає. Якщо такі вибори закріпити на законодавчому рівні – це може бути цікаво. А так це може стати прикладом чергового «надувательства».
Загалом, результати таких попередніх виборів політолог називає не більше, ніж результатом простих соцдосліджень. От тільки на праймеріз грошей потрібно набагато більше. І плюс – шоу. А от щодо відкритості списків, то Валентин Муханов говорить, що з ними і так може ознайомитись кожен бажаючий, питання у тому – чи захочуть це робити люди.
— Люди не в силах слідкувати не тільки за кількістю кандидатів, а й за кількістю партій, — зауважує він. – Відкривати списки у такий спосіб – це популізм і демагогія.
Що з того вийде? У будь-якому разі з’являться чергові політичні промови, може, навіть нові теми для лайфового ток-шоу. От тільки навряд чи що зміниться, поки політики людей, тобто нас з вами, називатимуть обтічним словом „електорат” і гратимуть на тому, що «піпл хаває».
Коментарі
Юрій Медведєв, голова Вінницької обласної організації «Батьківщина»
— Блок Юлії Тимошенко має сильне представництво у Верховній Раді, у БЮТ є свої механізми і ми маємо право самі порушувати питання щодо відкритості списків. Саме депутат від БЮТ Сергій Подворний подав законопроект щодо відкритих списків.
Щодо Комітету виборців України, то його репутація дуже сильно постраждала після того, як керівник КВУ Ігор Попов перейшов на роботу в Секретаріат Президента. І тому КВУ має довести свою незалежність і неупередженість, можливо, потім БЮТ буде дослухатись до їхніх ініціатив.
Ігор Кревський, заступник голови обласної організації Партії Регіонів:
— У нас таке враження, що цей експеримент замовлено під чийсь рейтинг. Коли торік готувалися до виборів, уже були сформовані штаби, про якісь попередні вибори і мови не було. А тут, коли готуються до виборів Президента, чомусь заговорили про цей експеримент. Звідки він взявся? Я так вважаю, що хтось хоче «протягнути» своїх кандидатів і підключити їх до якогось блоку.
Олександр Логінов, політолог:
— Ідея відкрити списки дуже гарна. Але коли це робить організація, абсолютно не підконтрольна, то виникає ряд запитань. По-перше, дуже сумнівна процедура висування кандидатів, до того ж, за якими критеріями і хто їх відбиратиме. Незрозуміла і процедура голосування, обіцяють, що навіть через Інтернет... Соцопитування в цій ситуації не тільки дешевше, а й викликає більшу довіру. В даному ж разі результати такого голосування можуть бути використані як маніпуляція, причому можливості для цього дуже широкі. Замовний характер очевидний.
Ірина ЖУК
На цю ж тему:
- За кого голосують вінничани по відкритих списках- Найбільше грошей місто витратило на школи та садочки
- За кого голосують вінничани по відкритих списках- Найбільше грошей місто витратило на школи та садочки



Ситуация, в которой вы находитесь, чревата внезапным изменением обстоятельств, со всеми вытекающими отсюда неприятными последствиями. Будьте готовы к переменам.
