усі новини номера

За стрижавську зону «попала» україна?

08.05.2009

— За що держава платитиме зеку 6 тисяч євро? – дивуються в Департаменті виконання покарань Вінниччини

Інформацію про те, що Іван Ухань, який свого часу відбував покарання у Стрижавській виправній колонії №81, судився з Україною в Європейському суді і виграв справу, поширила Вінницька правозахисна група (ВПГ). У її прес-релізі заначено:
„Нещодавно Європейським судом було офіційно оприлюднене рішення у справі «Ухань проти України». Засуджений Ухань на свою біду проходив так зване лікування у так званій міжобласній тюремній лікарні, що розташована при Стрижавській виправній колонії №81. У своїй скарзі до Євросуду, на підставі якої було прийнято рішення про те, що під час перебування п.Уханя в СВК №81 державою Україна було порушено щодо нього ст.3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (жорстоке і нелюдське поводження), засуджений так описав умови в «лікарні»: «там постійно смерділо, ліків не вистачало, використовувалися прострочені медикаменти, повторно використовувалися одноразові шприци, пацієнтам не приділялося уваги, а для відвідання туалету треба було записуватися в чергу». Коли пан Ухань, який був визнаний інвалідом, заявив, що внаслідок нестерпного болю в спині він не може йти в столову для прийому їжі, начальник колонії віддав розпорядження, аби двоє інших засуджених «тягнули» п.Уханя в столову, що і було зроблено. В судовому рішенні відзначається, що медичний персонал т.зв. тюремної лікарні вважав людину, яка була інвалідом другої групи, «симулянтом», а в медичній документації, яку лікарня надала Європейському суду з прав людини, було зазначено, що певні ліки були призначені хворому, але була відсутня інформація про те, чи ці ліки насправді було йому введено… Наразі держава Україна виплатить п.Уханю шість тисяч євро за жорстоке поводження, якого він зазнав, перебуваючи, зокрема, в СВК №81, тим часом на черзі ще кілька десятків позовів до держави Україна від засуджених, які пройшли через „пекло №81”.
У телефонній розмові координатор ВПГ Дмитро Гройсман повідомив „Місту”, що очолювана ним ВПГ у цій справі виступала як експерт, а саме — надіслала до Євросуду аналогічні скарги засуджених. Крім того, за допомогою ВПГ Страсбурзький суд отримав ще чотири позови від стрижавських зеків. „Наскільки мені відомо, ще п’ятеро подали позови без нашої допомоги”, — зазначив Дмитро Гройсман. За його ж словами, Іван Ухань звернувся до Євросуду в лютому 2007 році, коли сидів у Стрижавській колонії та лікувався у тамтешній лікарні. І суд ухвалював своє рішення в прискореному варіанті: рішення було винесене 28 грудня 2008 року, а оприлюднене 25 квітня 2009-го. Де нині Іван Ухань, пан Гройсман повідомити відмовився – мовляв, через певні причини і до визначеного часу – це таємниця. „Вам про нього краще розкажуть у Департаменті виконання покарань”, — порадив правозахисник.
А в управлінні Держдепартаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області, взагалі, здивувалися, що Іван Ухань скаржився до Євросуду на Стрижавську колонію та міжобласну лікарню, що у Стрижавці.
— По-перше, засуджений Ухань перебував у колонії №81 не в 2007 році, а в 2005-му, — інформує заступник начальника управління підполковник внутрішньої служби Олександр Лонський, — і лише кілька місяців – із травня по жовтень. По-друге, до Стрижавки його привезли вже інвалідом третьої групи. Коли ж він був у лікарні, то до нього для консультації навіть запрошували доцента кафедри неврології Вінницького медуніверситету. Погодьтеся, люди на волі не всі таку можливість мають. Із Стрижавської колонії Уханя переведено у жовтні 2005 року до Кіровоградської, у листопаді того ж року – у Дніпропетровськ.
— Олександре Анатолійовичу, за що відбував покарання Іван Ухань?
— У нього чотири судимості. Останній вирок – 6,5 року позбавлення волі за хуліганство з вогнепальною зброєю. А попередні – нанесення тяжких тілесних ушкоджень зі смертю, крадіжка держмайна у групі за попередньою змовою, ще хуліганство — цікаво, але кожного разу його звільняли умовно-достроково. Напевно, гадали, що довів своє виправлення. До речі, 20 листопада 2008 року його знову було звільнено умовно-достроково з лікувального закладу при Софіївській ВК, де утримуються інваліди І-ІІ груп (Дніпропетровська область).
Ухань (з Черкаської області) 1961 року народження, а кримінальна біографія почалася з 80-го. Я його пам’ятаю ще по Вінницькій колонії, досить спокійний був, працював охоче, претензій до нього не було. Але потім почав скрізь листи писати: і в Міністерство юстиції, і Президенту, і в прокуратуру, і правозахисникам. Закриті листи, що в них було – ми не знали... Дивує, що він міг скаржитися на колонію №81.
Щодо „пекла №81”, як називає СВК №81 пан Гройсман, то в цій установі була маса перевірок: Олександр Турчинов направляв урядову комісію, була комісія з Мін’юсту. Спостережна комісія і т.д. Висновок був таким – „оперативний стан задовільний”. До речі, знаю, що й Дмитра Гройсмана запрошували в одну з комісій, але він цього „не почув”... Можливо, у нього якісь особисті претензії до начальника колонії Магомеда Расуловича Магомаєва? Але це, звичайно, тільки припущення...

Світлана ВИШНЕВСЬКА

Коментарі відвідувачів