усі новини номера

Вінницькі переможці «Люфтваффе»

08.05.2009

Кілька років тому вінницький краєзнавець Святослав Гребінь випадково знайшов авіаційну гармату. Через багато років після війни вона була простим іржавим стовпчиком у паркані. По гарматі краєзнавці встановили літак, екіпаж та імена льотчиків, які до цього часу були героями безіменними

Близько 20 пам’ятників військовим льотчикам встановлено на території Вінницької області. Це не величні мармурові пам’ятники і не масштабні меморіали слави, деякі з них — лише маленькі обеліски. Але за кожним з них – подвиг. Про деякі з них у сьогоднішній статті.
Льотчик Василь Олександрович Левагін загинув, визволяючи Вінницю. В архівних документах значиться: «18 березня 1944 року екіпаж штурмовика ІЛ-2 (лейтенант Василь Левагін і стрілець-радист Іван Курбатов) не повернулись з бойового завдання. За доповіддю екіпажів: «… о 9.38 літак Левагіна був збитий вогнем зенітної артилерії. Літак задимівся і пішов на аварійну посадку на територію противника…»
Літак упав в районі сіл Стрижавка – Слободка. Левагін був мертвий, а Івана Курбатова поранено в обидві ноги. Стрілець зміг вибратись з літака… Пораненого сховала у себе вдома місцева жителька Тетяна Федорівна Бортник. Але на світанку другого дня, коли фашисти відступали, Курбатова схопили і забрали з собою. За свідченнями очевидців, його розстріляли.
Василя Левагіна поховали партизани на П’ятничанському цвинтарі як невідомого льотчика. Сьогодні біля його могили – дві меморіальні дошки. Одна – як невідомому герою, друга – Василю Левагіну, який загинув, звільняючи Вінницю від німецько-фашистських загарбників.
Відвойовувати Вінницю у фашистів було дуже важко як на землі, так і у небі. Гітлер бачив Вінницю – як «кляйнер Берлін» (маленький Берлін). Для цього тут будували Вервольф, і охорона його була відповідною. Для цього ж спеціально було збудовано аеродром у Калинівці. «Ставку охраняли специальная дивизия СС, танковая часть, восемь зенитных дивизионов и истребители… неизвестность нас тревожила: враг легко мог прилететь на помощь своей авиации, базирующейся под Винницей», — зокрема писав у своєму творі «Расцветали яблони и груши» двічі Герой Радянського Союзу Арсеній Васильович Ворожейкін.
В одному з боїв над Вінницею загинув Анатолій Будяков. Могила льотчика Будякова і досі в лісі неподалік села Корделівка – тут упав його літак. Колись поряд була і могила 24 партизанів. Але у 1954 році їх останки перезахоронили у братській могилі в селі Корделівка. А могилу льотчика за бажанням батьків залишили на тому ж місці. У 1968 році, за рішенням правління колгоспу с. Черепашинці, на могилі льотчика встановлено пам’ятник. До слова, Анатолій Максимович Будяков льотчик полку, командиром якого був легендарний Микола Шаранда – той самий, який повторив подвиг Гастелло, але на аеродромі Кракова.
На честь усіх радянських льотчиків – учасників звільнення Вінниці від німецько-фашистських загарбників — встановлено пам’ятник. Так-так, це той самий літак на проспекті Космонавтів. Пам’ятник було відкрито у березні 1969 року. Власне, такі літаки з’явились вже після війни. Це — УТИ-МіГ-15. Однак цей тип літака брав участь у військових діях — у 1950-52 роках у Корейській війні.

Юрій Ігнат, Ірина Жук

Коментарі відвідувачів