Вісім нагород привезли у Вінницю вихованці дитячої школи мистецтв
20.03.2009
Вінничани — «зірковий десант» на Всеукраїнському фестивалі
— Такої кількості нагород на цьогорічному Всеукраїнському конкурсі, як наша школа — не отримав жоден навчальний заклад Вінниччини, — пишається заступник директора Вінницької дитячої школи мистецтв Тетяна Заїчко.
На початку весни учні музичних шкіл та училищ країни традиційно змагались за звання найкращих на XIV Всеукраїнському фестивалі в Кіровограді.
Журі, до складу якого входили найавторитетніші викладачі України, оцінювало майстерність 340 акордеоністів, баяністів, цимбалістів, балалайочників, домристів, бандуристів та гітаристів. Усі восьмеро дітей, вихованці Вінницької дитячої школи мистецтв, які брали участь у цьому конкурсі, отримали нагороди.
— Це, безумовно, свідчить про рівень підготовки, який надає наша школа, — зазначає Тетяна Заїчко, керівник музичного «зіркового десанту», — але без тієї уваги, яку приділяють діткам їхні батьки, викладачі та такі функціонери з великої букви, як наш директор Ярослав Зінько, цих нагород ми б не бачили.
Для половини учасників конкурсу, вихованців ВДШМ (Євгена Лукашина – 10 років, Микити Дмитрука – 9 років, Олександри Панової – 11 років та Юлії Клименко – 8 років) — він був першим у їхньому житті...
— Я займаюсь у школі мистецтв із 6 років, — говорить акордеоніст Микита Дмитрук (ЗОШ № 22), — до цього я вже виступав на сцені, правда, не на такій великій, ну і не на конкурсі, а так: в школі, на концертах. Звичайно, трішечки нервував, тому що людей було багато і журі – таке суворе. Чесно, я навіть не сподівався на те, що отримую якусь нагороду. А коли об’явили, що я одержу «Диплом відзнаки», в мене аж в животі стало холодно, а мій викладач Ірина Леонідівна Сафронова спочатку навіть слова не могла вимовити. Наступного року я обов’язково отримаю, як мінімум 2-ге місце.
— А я не переживав. Не знаю чому, але почував себе спокійно, хоча також до цього в таких конкурсах не брав участь, — каже акордеоніст Євген Лукашин (ЗОШ №9), — просто вийшов і виступив. Ми до цього дуже багато тренувались, напевне? тому і отримали нагороди. А ще мені було спокійно, бо поруч зі мною були мої вчительки: Ірина Леонідівна та Тетяна Василівна.
Наймолодший з акордеоністів Микита Дмитрук свій дев’ятикілограмовий акордеон до школи і на всі концерти носить тільки сам. А найбільша мрія хлопчика – повний концертний акордеон. Каже, що теж нікому його не довірить, хоча й важить такий інструмент до 18 кг. На жаль, і коштує чимало: випущений 7-8 років тому – від $3000. Отже поки що – це тільки мрія.
На початку весни учні музичних шкіл та училищ країни традиційно змагались за звання найкращих на XIV Всеукраїнському фестивалі в Кіровограді.
Журі, до складу якого входили найавторитетніші викладачі України, оцінювало майстерність 340 акордеоністів, баяністів, цимбалістів, балалайочників, домристів, бандуристів та гітаристів. Усі восьмеро дітей, вихованці Вінницької дитячої школи мистецтв, які брали участь у цьому конкурсі, отримали нагороди.
— Це, безумовно, свідчить про рівень підготовки, який надає наша школа, — зазначає Тетяна Заїчко, керівник музичного «зіркового десанту», — але без тієї уваги, яку приділяють діткам їхні батьки, викладачі та такі функціонери з великої букви, як наш директор Ярослав Зінько, цих нагород ми б не бачили.
Для половини учасників конкурсу, вихованців ВДШМ (Євгена Лукашина – 10 років, Микити Дмитрука – 9 років, Олександри Панової – 11 років та Юлії Клименко – 8 років) — він був першим у їхньому житті...
— Я займаюсь у школі мистецтв із 6 років, — говорить акордеоніст Микита Дмитрук (ЗОШ № 22), — до цього я вже виступав на сцені, правда, не на такій великій, ну і не на конкурсі, а так: в школі, на концертах. Звичайно, трішечки нервував, тому що людей було багато і журі – таке суворе. Чесно, я навіть не сподівався на те, що отримую якусь нагороду. А коли об’явили, що я одержу «Диплом відзнаки», в мене аж в животі стало холодно, а мій викладач Ірина Леонідівна Сафронова спочатку навіть слова не могла вимовити. Наступного року я обов’язково отримаю, як мінімум 2-ге місце.
— А я не переживав. Не знаю чому, але почував себе спокійно, хоча також до цього в таких конкурсах не брав участь, — каже акордеоніст Євген Лукашин (ЗОШ №9), — просто вийшов і виступив. Ми до цього дуже багато тренувались, напевне? тому і отримали нагороди. А ще мені було спокійно, бо поруч зі мною були мої вчительки: Ірина Леонідівна та Тетяна Василівна.
Наймолодший з акордеоністів Микита Дмитрук свій дев’ятикілограмовий акордеон до школи і на всі концерти носить тільки сам. А найбільша мрія хлопчика – повний концертний акордеон. Каже, що теж нікому його не довірить, хоча й важить такий інструмент до 18 кг. На жаль, і коштує чимало: випущений 7-8 років тому – від $3000. Отже поки що – це тільки мрія.
На цю ж тему:
- Что тебе подарить...- Винницкие небоскребы - За „красивые глазки”- ТАКИЙ НЕЗНАЙОМИЙ ЗНАЙОМЕЦЬ- Росія-Україна: брати чи вороги?
- Что тебе подарить...- Винницкие небоскребы - За „красивые глазки”- ТАКИЙ НЕЗНАЙОМИЙ ЗНАЙОМЕЦЬ- Росія-Україна: брати чи вороги?
Сегодня вы и ваш внутренний мир можете стать для кого-то неразрешимой загадкой. Поможете ли вы этому человеку разобраться или воспользуетесь ситуацией в собственных целях - целиком зависит от вашего вкуса.
