Селян в полі кредитують під 30%

Це політики загрузли в кризі та розмовах про неї, а селяни про таких людей вже давно кажуть: у бороді гречка цвіте, а в голові і на зяб не орано.

Тому й не дуже сподіваються на державу, і давно підготувалися до весняно-польових робіт. У більшості господарств області є власні оборотні кошти для найважливішого періоду – сівби. Адже продають вирощене минулого року – обсяги реалізації сільгосппродукції зросли з початку року на 73%. Приміром, за лютий продано на експорт 15 тисяч тонн зерна кукурудзи, 5 тисяч тонн пшениці, 5 тисяч тонн ріпаку, 2 тисячі тонн ячменю. Продукцію вінницьких виробників купують: Литва, Латвія, Грузія, Афганістан, Індія.

Для посіву селяни залишили найкраще насіння ярих культур – ним забезпечені господарства на 120 відсотків – щоб можна було сортами обмінятися. Та й запас біди не чинить – казали наші предки.

Звичайно, без проблем у сільському господарстві не буває.
— По програмах, які мають фінансуватися державою, ми не отримали жодної копійки по АПК, — каже заступник голови облдержадміністрації Василь Черній. – Загалом по державі фінансування зменшується вдвічі. Проте держава обіцяє сприяти у закупівлях пально-мастильних матеріалів, а повинні ми отримати для проведення весняно-польових робіт 3 тис. т. дизельного пального та 5 тис. т. бензину. Обіцяють і перший транш – 472 тонни дизпального. Засобами захисту рослин господарства забезпечені на 60%, поки що працює схема отримання їх у кредит під майбутній урожай. Мінеральними добривами забезпечені на рівні минулого року – на 70% від потреби на весняно-літній період.

Найбільше хвилює керівників сільськогосподарських підприємств система кредитування – без цього в сучасних умовах не обійтись. Обласні керівники обіцяють, що усі кредитні договори будуть пролонговані (продовжені – Авт.).

— Усього потрібно було пролонгувати 98 договорів на 196 млн. грн., — повідомив Василь Черній. – Уже пролонговано 48 договорів на 132 млн. грн. Ощадбанк виділяє для села кредит у 700 тис. грн. під 18%, а комерційні банки – і під 30%.

Отож неправильно було б казати, що економічна криза не вдарила по селу. Головне, щоб державні мужі не відбили бажання і можливість господарювати, бо ж саме земля і люди, котрі на ній працюють, є годувальниками міських жителів. Звичайно, легше відкрити кордони для імпорту, але ж своє – ліпше. А якщо зарубіжні продукти на першому етапі є дешевшими, то в майбутньому будуть дорожчати – якщо не буде вітчизняної конкуренції. Уже існують і харчові «страшилки» — деякі вчені прогнозують, що через 40 років на земній кулі буде дефіцит продовольства…