Криза – це незалежне тестування для всіх нас
13.03.2009
Свого часу європейці, які тільки-но почали приїжджали в Україну туристами, не приховували захоплення нашими пейзажами та зовнішністю українців; обурювалися нашими митниками, станом доріг і дивувалися, чому такі красиві люди так мало посміхаються...
Схоже, з тих пір, з точки зору зарубіжних гостей, небагато що змінилося в нашій державі. Хіба що люди стали ще похмурішими. Ми й самі це знаємо і пояснюємо свій кислий вираз просто – криза...
За словами директора Центру соціальних досліджень Андрія Єрмолаєва, українське суспільство зараз „перелякане майбутнім”. Він переконаний: на настрій людей впливає і політичний конфлікт. А керівник Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко додає: „...українців привчили до комплексу жертви, привчили бідкатися... Ми формуємо націю не на перемогах і досягненнях, а на жертвах і втратах”.
Наприкінці лютого–початку березня в Україні, Росії та Біларусі було проведено порівняльне дослідження суспільної думки щодо економічної кризи. І виявилося, що саме українці стурбовані найбільше: 69% наших співвітчизнмків вважають, що криза надовго. Таку думку розділяють 58% росіян і тільки 32% білорусів. Отже, наш переляк найпереляканіший. Але хіба ми заздримо білорусам?
Між іншим, психологи вважають, що будь-яка криза – це поштовх до подальшої еволюції, і сприймати її варто саме так. Це своєрідне незалежне тестування, коли не сам складаєш собі ціну, а об’єктивні обставини. Ми вже бачимо, як деякі можновладці втрачають штучно створений імідж, бо криза висвітлює істинне обличчя. Це ніякою мірою не заклик знижувати самооцінку, її потрібно підтверджувати.
Плаксіям і записним невдахам один мій знайомий завжди адресував фразу: „У школі треба було краще вчитися”. У школі чи не в школі, а вчитися треба – не виживати, а жити. І криза це вкотре доводить.
За словами директора Центру соціальних досліджень Андрія Єрмолаєва, українське суспільство зараз „перелякане майбутнім”. Він переконаний: на настрій людей впливає і політичний конфлікт. А керівник Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко додає: „...українців привчили до комплексу жертви, привчили бідкатися... Ми формуємо націю не на перемогах і досягненнях, а на жертвах і втратах”.
Наприкінці лютого–початку березня в Україні, Росії та Біларусі було проведено порівняльне дослідження суспільної думки щодо економічної кризи. І виявилося, що саме українці стурбовані найбільше: 69% наших співвітчизнмків вважають, що криза надовго. Таку думку розділяють 58% росіян і тільки 32% білорусів. Отже, наш переляк найпереляканіший. Але хіба ми заздримо білорусам?
Між іншим, психологи вважають, що будь-яка криза – це поштовх до подальшої еволюції, і сприймати її варто саме так. Це своєрідне незалежне тестування, коли не сам складаєш собі ціну, а об’єктивні обставини. Ми вже бачимо, як деякі можновладці втрачають штучно створений імідж, бо криза висвітлює істинне обличчя. Це ніякою мірою не заклик знижувати самооцінку, її потрібно підтверджувати.
Плаксіям і записним невдахам один мій знайомий завжди адресував фразу: „У школі треба було краще вчитися”. У школі чи не в школі, а вчитися треба – не виживати, а жити. І криза це вкотре доводить.
На цю ж тему:
- Не плюй у криницю
- Не плюй у криницю
Сегодня вы и ваш внутренний мир можете стать для кого-то неразрешимой загадкой. Поможете ли вы этому человеку разобраться или воспользуетесь ситуацией в собственных целях - целиком зависит от вашего вкуса.
