Договір позички за цивільним законодавством

У сучасних умовах договір позички вважається різновидом позики, найму (оренди). Більш докладно договір позички можна визначити як контракт, за яким одна сторона (позичкодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) індивідуально визначену річ у тимчасове і безоплатне користування, зобов’язуючи користувача повернути цю ж саму річ позичкодавцеві після закінчення строку договору у первісному стані.

Сфера застосування договору позички обмежена, він не застосовується у підприємницькій діяльності. В основному він поширений у побутових відносинах між громадянами, (наприклад: надання родичу у безоплатне користування музичного інструмента), у сфері задоволення культурних потреб громадян (наприклад: надання книг публічними бібліотеками) тощо.

Цивільним кодексом визначено форму договору позички, залежно від його предмету та осіб, які є сторонами цього договору:

• договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно;
• договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою, укладається у письмовій формі;
• договір позички будівлі, іншої капітальної споруди укладається у формі, яка визначена для договорів найму (оренди), а саме, якщо договір укладається строком на три роки і більше, то він підлягає нотаріальному посвідченню;
• договір позички транспортного засобу, у якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За своєю природою позичка належить до договорів двосторонніх, хоч і не рівносторонніх, оскільки основне зобов’язання – зобов’язання користувача.
Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому у користування. Користувач зобов’язаний:

• користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;
• користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;
• повернути річ після закінчення строку договору у такому самому стані, у якому вона була на момент її передання.

Підставою припинення договору позички є смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.
Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, у будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніше як за сім днів до повернення речі.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

• у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібна йому самому;
• користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
• річ самочинно передана у користування іншій особі;
• у результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.