На мільйони доларів злочинці ''розвели'' вінницьких посадовців

Рік вже тривають слухання справи цієї злочинної групи. Про неї говорять мало, хоч постраждало чимало відомих вінничан, яких “кинули” на великі гроші. Можливо, така втаємниченість пояснюється тим, що головною дійовою особою цієї історії був так званий “генерал”. Свого часу він командував чималим складом військових, а пізніше — двома підсудними...
У листопадi 2002 р. 36-рiчного Максима та 50-рiчного Геннадiя (до завершення суду імена змінені) затримали працiвники вінницького УБОЗу. “По них” працювали пiвроку. Офiцiйних потерпiлих їх “розводнякiв” лише 5, неофiцiйних — значно бiльше. I справа не в тому, що суми були малi — нi, гроші рахували десятками, сотнями тисяч доларiв. Просто жертвами ставали відомі посадовці, бiзнесмени, директори... Вiдчувати себе “лохом”, звiсно ж, нiкому не приємно. Мовчать ще й з iншої причини — на неї й розраховували пiдсуднi: чиновники не завжди могли чесно розповісти, звiдки у них такi грошi.
Володимир Калiнчук — один із тих п’яти, якi ризикнули виступити проти налагодженої системи “кидал”.
— Мені вже навіть повістки не присилають, — розповідає Володимир. — Мовляв, не заслухали одного свідка, кажуть, найголовнішого. Я розумію, що підсудні — тільки виконавці, але ж був ще замовник — “засновник”...


“У міліцію мені “порадили” не звертатися...”
Володимира Калінчука вивозили в кар”єр і під дулом пістолета змусили переоформити автомобіль і переписати обладнання фірми... Він був “винен” $60000.
— Геннадiй сказав, що мiй товариш з фiрми-продавця неправильно повiвся, i я маю вiдповiдати за його дiї своїми грiшми. Мою машину “Ланос” Геннадiй оцiнив у $5000, обладнання швейного цеху — в $20000. У мiлiцiю “порадили” не звертатися — попередили, що начальник 6-го вiддiлу — земляк “генерала”, разом ходять у сауну...
Після цього почалися вiзити — до мене в офiс i додому. Я мав вiддавати грошi... Пропонували у рахунок боргу знаходити фiрми, яких би вони потiм так само “розводили”, як i мене. У прокуратуру я все-таки звернувся, але пiзнiше, коли мав на руках вже кiлька записiв наших розмов.
— Скiльки ваших грошей пiшло до того, як їх затримали?
— 25 000 грн. Знаєте, коли мене в мiлiцiї запитували про матерiальний збиток, то я навiть не знав, чи рахувати те, що на кiлька мiсяцiв було призупинене виробництво, що люди не отримували зарплату, що, зрештою, не виплачувались податки... На це махнули рукою. Машину менi так i не повернули — новий власник живе у Донецьку...


Вiдро золота — такою була щоденна “каса” у ломбардi Геннадiя
Геннадій з”явився у Вінниці п”ять років тому. Приїхав на краденому “Мерседесi” без грошей. Але мав протекцію до генерала...
Гену добре знають в “Одессе-маме”. Спочатку був колгосп поблизу Затоки. Геннадiй “пiдбив” його голову взяти у банку 300 000 доларiв кредиту на будiвництво дачного масиву. Після чого зник з грiшми, а голова відправився “на зону” за двох.
В Одесі Геннадій вiдкрив ломбард. Розповiдають, що тарою для золота було вiдро, повне щодня. Цього вистачало, щоб мати “милицейскую крышу”. Але дозволяв собi Гена багато того, що навiть за законами кримiнального свiту переходило межi. Мiсцевi авторитети дали Генi золота на 150 тис. доларiв, товар той прийняв, але “бабло” привласнив. “Поставити на мiсце” Геннадiя взявся вiдомий кримiнальний авторитет Карабас. Рятувати свого “годувальника” взялися спiвробiтники тамтешнього УБОЗу (за 50% гонорару), якi вночi перевезли Гену та його сiм’ю у Звенигородку Черкаської областi. Там у них був “свiй” полковник. За покровительство Геннадiй подарував полковниковi джип “Нiсан”, а незабаром вони стали кумами. Разом вели бiзнес на пальному “по-чорному”.
Протягом трьох рокiв Гена “нагрiв” у Звенигородцi “компаньйонiв” на 600-700 тисяч доларiв. І коли прокуратура порушила кримiнальну справу за розкрадання державного майна в особливо великих розмiрах, куму довелося вивозити Гену вже в Росію, де той вiдсиджувався майже пiвроку.


Військовий металобрухт перетворювався на... морозиво
У 99-му роцi Гена поселився у Вiнницi, де почав займатися метолобрухтом, зокрема, вiйськовим. Для цього зiбрав групу колишнiх “зекiв”, серед яких був Максим. Гена контролював близько 40% усiх пунктiв прийому металобрухту на Вiнниччинi. Була в нього ще одна стаття прибутку — краденi iномарки. Допомагали збувати їх друзi з Приднiстров’я. У самого Геннадiя було три престижних автомобiлі з пiдробними документами. За неофiцiйними даними, на одному з них зараз їздить офiцер одного з вiддiлiв УМВС у Вiнницькiй областi.
Не заважали бiзнесу Геннадiя i владнi структури. Адже дозволи, реєстрацiї — все давалося легко. Цьому сприяв “замовник”, який був добре знайомий iз першими особами областi i мiста. Проблема була одна — яким чином легалiзувати грошi “тiньового” бiзнесу. Для цього кошти вкладались у створення та будiвництво пiдприємств iз виробництва морозива. Так пройшло близько 2 500 000 доларiв(!). Офiцiйно спiвзасновниками таких фiрм були дiти посадовi осiб Вiнниччини.
Вирок Геннадію та Максиму ще не винесли. За рік слухання справи у житті потерпілих відбулося чимало змін. Відбулися вони і в підсудних, в одного з них народилася дитина...