... І тут гітарист провалився під сцену

Фестивалі важкої музики під час літньої спеки досягли свого піку. То тут, то там запрошують рокерів і металістів «відлабати» концертик. Запрошують, як годиться. А зустрічають і проводжають, як... гостей непрошених.
Напевно, батьки обдарованої молоді, зокрема і рокерів, пишаються, що їхні чада – учасники всіляких фестивалів. Але є привід і для хвилювання: безпеки власності музикантів та їхнього здоров’я на таких заходах ніхто не гарантує.
„Іду за приборами”
Вінницький гурт «Undina» їхав виступати у Ладижин на фестиваль «H.L.F.». Причому, як головні гості концерту.
— Проїзд ми оплачували за свій кошт, — розповідає лідер гурту Олександр «Zima» Зименко. – Усе інше брали на себе організатори. Ми вісім років не робили винятків із правила – не їздили на концерти, де дорога не оплачується. Раптом вирішили. Сто відсотків, що в останній раз.
На цьому фестивалі мали виступити дев’ять команд з області. Дві не приїхали. Інші – терпіли все…
— Почалося з того, що апарат, який нам афішували організатори, виявився набагато гіршим, — каже Zima. – Потужність була наполовину менша, ніж нам потрібна для виступу. Був некомплект колонок, підсилювачів, не було моніторів – ми просто не чули, що граємо. Обладнання конфліктувало між собою. На хвилину-півтори під час виступу виключалися мікрофони!
До того ж організатори не узгодили із дирекцією БК тривалість концерту. Щойно гурт «Undina» вийшов на сцену, у залі з’явилося жіночка пенсійного віку, яка зазначила, що вона, мовляв, чи то завгосп, чи то вахтер, і їй телефонував директор та наказав припинити це «бєзобразіє». Звісно, панянку хтось умовив не переривати виступ та вивів із зали – хтось наближений до організаторів фестивалю. Де були самі організатори, вже з цього моменту не ясно. Ділися у власних справах, прихопивши попутно усі грошенята, які зібрали на вході з відвідувачів.
— Після концерту з нами був тільки найнижчий за статусом з організаторів, якому виділили 100 гривень з копійками, аби нагодувати сім команд, — каже Zima.
Колір багнюки
Подібну історію розповідає і барабанщиця гурту «МАРТОВІ» Дана Томашевич. Щоправда, про інший фестиваль – «Млиноманія» у Сокільці. Музиканти ще до фестивалю вислали організаторам свої вимоги щодо апаратури. Їм підтвердили і навіть пообіцяли завезти й відправити додому.
— Проте машини не було, — каже Дана.— Телефони організаторів увесь час були «поза зоною досяжності». Наша віолончелістка вже у Сокільці, куди дісталася своїм ходом, знайшла організаторів.
— Коли ми приїхали у Сокілець, — згадує Дана, — виявилося, що концерт запізнювався на сім годин! Я бачила, що організатори нетверезі і нічого не можуть вирішити. Барабани ковзали по сцені, бо незакріплені. А у якоїсь команди гітарист провалився під сцену під час виступу, пошкодив гриф інструменту.
Як зазначили на одному з вінницьких форумів, дірку на сцені, у яку провалився гітарист, забили дверима від туалету. Від великої кількості дешевого пива по 2,80 за півлітра відвідувачі швидко увійшли у стан такої собі нірвани, коли зайві звуки дратують. У результаті, деяких виконавців закидували багном, якого під ногами було вдосталь.
Ну, хіба можна винуватити у чомусь людей, які сім годин чекали, коли почнеться концерт? До речі, затримка, як пояснили на офіційному сайті «Млиноманії», виникла через те, що апарат, який везли зі Львова, дорогою застряг у поламаній машині. Дивно, чому організатори не захотіли взяти апарат у Вінниці: і Сокілець поруч, і ризиків менше?
До речі, подібна, якщо не гірша ситуація чекала на гурт «МАРТОВІ» і у селі Вижниці, неподалік Чернівців. Той же непотріб замість апаратури. Та ще й на сцену без зайвих клопотів потрапляли нетверезі „елементи” з амбітними планами на близьку дружбу із виконавцями – тут і зараз. Ніякої охорони поруч не було, робить резюме Дана.
Недешево та брутально
Отже, «не їдьте, дітки, на фестивалі грати». Бо як показав цей рік, в Україні їх розучилися організовувати, за рідкісними винятками. Причому, гарантією якості не може бути навіть пристойний вік фестивалю. Як приклад, фестиваль «ПроРок» під Києвом: на другий день фестивалю приїхала купа до чорта відомих виконавців зі всенької Європи, як-то Stratovarius, Doro та інші. А їх ніхто не зустрічає, готелі не приймають, хоч, нібито і заявлені у запрошеннях, а наметове містечко вже зачищає ОМОН. Яке у європейців було враження щодо гостинності Неньки – дізнаємося із закордонних видань. А організатори тільки й зазначили: на другий день фестивалю грошей не вистачило. Отож, вибачайте, любі друзі, які купляли квитки по 400 та 700 гривень… Їдьте собі додому та будьте щасливими! А ми, центральна держава Європи, і далі будемо кивати на кризу та списувати на неї усі наші негаразди з головою.